Человек человеку волк – Крилатий вислів, вперше прозвучав від римського драматурга Тита Макція Плавта в III ст.до н. е. Але судячи з фотоконтенту на Facebook, останнім часом, я все більше переконуюсь, що людині друг Собака. Більше того, досвід і результати досліджень сучасних вчених, підтверджують, що саме собаки, частіше за інших тварин залучаються до психотерапії, а правильніше сказати, анімалотерапії
Каністетерапія, як вид анімалотерапії за допомогою собак, використовується для людей різного віку, в тому числі для дітей. Так як собаки легко натреновуються виконувати спеціальні команди, то таких спеціалістів і використовують, швидше, як ключовий елемент психотерапії з дітьми. Виявляється, легше знайти контакт лікарю з дитиною через собаку! Ця істота дружелюбна, приймає людину такою, якою та є і таким чином руйнує всі комунікаційні бар’єри, формує навколо себе атмосферу довіри, що автоматично відображається на поступовому налагодженні контакту між лікарем та дитиною.
З наукової позиції довіра і недовіра це окрема в соціально-психологічному плані форма відношення до світу, до інших і до себе, що базується на сприйнятті об’єкта як безпечного. Такий тип психологічного контролю формується у кожного ще задовго до народження (науковою мовою на ранніх стадіях ембріонального розвитку), потім на нього нашаровується досвід спілкування з самими близькими, далі він видозмінюється протягом життя і формує індивідуальну властивість довіру. За звітом деяких науково-практичних центрів розвитку, де з дітьми займались спеціально навчені собаки терапевти разом з логопедами і психологами для вирішення психологічних проблем довіри у дітей з неблагонадійних родин, де батьки страждають на алкоголізм чи мають інші соціальні проблеми; у дітей після тяжких фізичних травм; дітей замкнених у собі, які подовгу не розмовляють; у дітей з аутизмом, визначальним є такий підхід: систематичні заняття; заняття не рідше ніж 2 раз на тиждень, краще через день; 2 місяці пасивної анімалотерапії, тобто спостережень без фізичного контакту з твариною, після чого пасивна анімалотерапія поступово переходить в наступний етап: гра з собакою, наприклад в кубики чи м’ячики, коли пес приносить в зубах іграшку і зазиває до гри результат не примушує себе чекати: від захвату діти не можуть стримати своїх емоцій: сміх, радість, крики, розмахування руками. Важливо, що в такому азарті – діти спокійно підпускають залучитись до гри психолога, логопеда чи іншого лікаря, що в свою чергу сприяє кращому розвитку навичок мови, комунікації з дорослими, моторики, а найголовніше довіри до себе та людей, а кожне наступне заняття цю довіру зміцнює. Отже, вихід є, коли друзіпоруч!
