Дорослі проблеми “пухкеньких” дітей: як уникнути

Дорослі проблеми “пухкеньких” дітей: як уникнути

Ожиріння у дітей пов’язане з підвищеною інвалідизацією осіб молодого віку і зменшенням загальної тривалості життя в зв’язку з частим розвитком тяжких супутніх захворювань, імовірністю передчасної смерті та інвалідності в зрілому віці.

Щорічно внаслідок надмірної маси тіла чи ожиріння передчасно помирають не менше 2,6 млн осіб.

Серед найбільш значних наслідків надмірної маси тіла і ожиріння дитячого віку, які часто стають очевидними тільки у зрілому віці, можна назвати: ЦД 2-го типу, артеріальна гіпертензія, інсульт, дисліпідемія, атеросклероз і пов’язані з ним захворювання, синдром нічного апное, гіперурикемія, подагра, репродуктивна дисфункція, жовчнокам’яна хвороба, остеоартрити, деякі онкологічні захворювання, варикозне розширення вен нижніх кінцівок, геморой, синдром раптової смерті, а також психосоціальні проблеми та розлади особистості.

Ймовірність розвитку серцево-судинної патології зростає у молодому віці зі збільшенням маси тіла. Результати обстежень 496 школярів (середній вік – 15,5 року) в місті Сідней (Австралія), які мали надмірну масу тіла чи ожиріння, показали досить високу частоту позитивних біомаркерів ішемічної хвороби серця, ЦД та жирового гепатозу, що свідчить про високий ризик реалізації низки хронічних захворювань у цих підлітків у найближчі роки.

Жирова тканина інтенсивно розвивається в перші 9 місяців життя, далі настає так званий період стабілізації з деякою активацією в 5–7 років та значною перебудовою і розвитком у період статевого дозрівання, коли тіло людини набирає індивідуальних форм жіночого та чоловічого організму.

Враховуючи це, можна виділити три критичні періоди розвитку ожиріння:
ранній дитячий вік (до 3 років), дошкільний вік (5–7 років) та підлітковий (від 12–14 до 16–17 років).

Наукові дослідження показали, головним пусковим механізмом розвитку ожиріння є неправильне вигодовування немовлят. Раннє введення штучного вигодовування коров’ячим молоком і збагаченими білком сумішами, нефізіологічно раннє (з 3–4 місяців) введення злакового прикорму, систематичне перевищення добового об’єму їжі, зловживання продуктами, багатими на легкозасвоювані вуглеводи (соки, печиво, хліб, картопля) у другому півріччі життя різко підвищують ризик виникнення ожиріння і метаболічного синдрому у подальшому.

За матеріалами статті проф..Г.А.Павлишин,

журнал «Медікс. Антиейджинг»

1287 0

Коментарі до статті