Чи може гіпергігієна бути небезпечною для життя?

Чи може гіпергігієна бути небезпечною для життя?

Нині ми надмірно захоплюємося гігієнічними процедурами, і цим завдаємо собі шкоди. У сучасному світі поняття гіпергігієни набуває цілком чітких рис, але перш ніж ми усвідомимо небезпеку цього явища, повинен минути час…

«Краще бути брудним, ніж чистим»

В Європі так вважали років триста тому. Французький король Людовік XIV мився лише двічі за життя – за порадою лікарів. Є свідчення, за якими миття нібито навело на монарха такий жах, що він назавжди відмовився від водних процедур. У XVI столітті медики лякали: «Мити обличчя не можна в жодному разі, оскільки може статися катар або погіршитися зір». Від запаху немитих тіл, який у середні віки оточував європейську аристократію, рятувалися парфумованими клаптиками тканини, носили під одягом мішечки з ароматичними травами, дами користувалися ароматичною пудрою і дбали про те, щоб одяг мав багатий вигляд. Про чистоту не йшлося.

На Русі в цей період теж не надто активно міняли та прали спіднє (у бідного люду навіть змінного одягу часто не було), але відвідували лазні, чим дуже дивували, наприклад, заїжджих французів. Втім, відвідування лазні було обов’язковим не стільки з гігієнічних міркувань, скільки з релігійних.

Миття тіла, рук і взагалі дотримання, як ми зараз говоримо, норм гігієни, до кінця 19-го століття в уявленні науковців (у тому числі лікарів) ніяк не пов’язувалося зі здоров’ям, хворобами та смертністю. Величезний внесок у поширення гігієнічних норм зробив угорський лікар Ігнац Земмельвайс. Він припустив, що джерело інфекції у породіль – студенти, які допомагають під час пологів та обстежують жінок, і роблять це майже одразу після занять в анатомічному театрі, а після розтину трупів не миють рук. А вже наприкінці ХІХ століття англійський хірург Джозеф Лістер розробив методику антисептичної обробки рук, хірургічних інструментів та поверхні ран карболовою кислотою (фенолом).

«Краще бути чистим, ніж брудним»

Так вважає сучасний цивілізований світ. Слово «гігієна» походить від імені богині чистоти Гігеї. Її часто зображували з чашею, з якої вона годує змію. Саме це й стало символом сучасної медицини: кубок Гігеї, який обвиває земноводне. Необхідність дотримання санітарних та гігієнічних норм у стінах медичних закладів ніхто не заперечує, але у ХХІ столітті ми дещо перебільшуємо роль гігієни в повсякденному житті. «Вбити всі бактерії» насправді означає «відкрити шлях» для хвороботворних мікроорганізмів, які можуть завдати справжньої шкоди. Позбавляючи себе контакту з мікробним світом, ми стаємо вразливішими і робимо беззахисними своїх дітей.

Серед найпопулярніших антибактеріальних компонентів, що застосовується в гігієнічних засобах – триклозан і триклокарбан. З’ясувалося, що ці складові не тільки впливають на імунний захист шкіри та слизових оболонок, але й пригнічують функції залоз внутрішньої секреції, зокрема, у чоловіків можуть знижувати вироблення статевих гормонів і погіршувати якість сперми. Деякі медичні працівники вимагають не просто обмежувати продаж антибактеріальних косметичних засобів, а й взагалі їх заборонити. Стурбованість лікарів можна зрозуміти, адже існують дані, що доводять: регулярне застосування антибактеріальних гігієнічних засобів може спричиняти стійкість деяких бактерій до антибактеріального лікування.

Від чистоти до… бруду?

У країнах Західної Європи та у США кілька років тому з’явилося нове «віяння»: не митися. Мовляв, люди не милися століттями, і чудово жили, навіщо ж сучасній людині безкінечно терти себе, милити й мити? Тим, хто вважає, що НЕ митися краще, ніж митися, лікарі нагадують, що тривалість життя за часів, коли люди не знали мила й не мали доступу до проточної води, ледь сягала кількох десятків років. Гігієна та санітарія відіграли величезну роль у розвитку суспільства, не в останню чергу завдяки їм ми живемо довше.

1744 0

Коментарі до статті