Страхи вагітних - психологічні фобії

Продовжуємо розбиратися у страхах вагітних разом із лікарем-перинатальним психологом Юлією ВОЛЯНСЬКОЮ. Тема сьогоднішньої статті – страхи, що стосуються психологічного стану жінки.


Страх декрету і втрати стабільного заробітку.

«Важливо, на скільки жінка відчуває себе захищеною. Звісно, якщо ви все тягнете на собі, то цей страх є виправданим. Але якщо у вас є надійний тил у вигляді коханого чоловіка, то слід розуміти, що ви маєте повне право на декрет не лише за законом, а і по своїй природі, адже ніхто не може потурбуватися про малюка краще, ніж його мама.»

Страх залишитися один на один з дитиною і опинитися в інформаційному вакуумі.

«Якщо у вас маленька дитина, це не означає, що ви маєте постійно ходити із брудною головою та виходити із дому лише на дитячий майданчик чи в магазин. Не слід нехтувати рукою допомоги, якщо вона є. Якщо вас можуть порадувати такі дрібниці, як манікюр чи нова зачіска, зустріч із подругами чи похід в театр – ви маєте повне право час від часу собі це дозволити, залишивши дитину на чоловіка, бабусю або няню. Головне продумати ці «віконця» заздалегідь – тоді від цього виграють абсолютно всі.»

Страх не справитись із роллю матері і не стати найкращою мамою для своєї дитини.

«Мама може стати гарним прикладом лише тоді, коли вона щаслива. Адже в житті ми граємо різні соціальні ролі – комусь ми мама, комусь ми дружина, комусь донька, комусь подруга… І якщо ви будете весь час лише мамою для дитини, то обмежуватимете, наприклад, чоловіка. Жінка має розподіляти себе адекватно власним силам. Тому якщо є можливість поповнити свої емоційні ресурси для того, щоб потім із натхненням повернутись до дитини - то нерозумно було б не скористатися нею через примарне бажання стати «ідеальною мамою». Звісно, у всьому має бути міра: якщо дитина п’ятий день лежить у брудному памперсі, голодний чоловік виходить із себе, а ви все поповнюєте і поповнюєте ресурси - то це неправильно. Якщо ж ви адекватно оцінюєте, що зробили достатньо, і тепер вам потрібно трохи часу для себе – то не потрібно слухати коментарі інших людей, які вас засуджують. Відчуття вини не виникає саме по собі - а лише тоді, коли вам хтось про це скаже.»

Страх проблем у стосунках із чоловіком, перестати цікавити його як жінка.

«Намагайтесь спілкуватись із чоловіком не лише на тему «ми поїли» і «ми погуляли»… Та і взагалі - потроху виводьте із вашого лексикону займенник «ми», який з’являється у жінки в третьому триместрі вагітності, і повертайтесь до соціальної ролі дружини. Потрібно відходити від думки, що ваш світ, як мами і тата, крутиться навколо дитини, і розуміти, що ви також функціонуєте як чоловік і дружина.»

Страх не змогти гармонійно поєднати улюблену роботу із вихованням дитини.

«Як ви заздалегідь продумаєте свій тайм-менеджмент, так у вас все і буде. Якщо із дитини зробити «мамину дитинку», не дозволяти нікому іншому до неї торкатися і не виховувати в ній самостійність - звісно, поєднувати роботу із материнством не буде можливим.»

І наостанок, загадка:
Що ви будете робити, якщо у вас плаче дитина, старший син просить попрасувати йому сорочку, чоловік - зав'язати краватку, а у вас сильно болить голова?
Правильна відповідь:
Попросити старшого заспокоїти меншого, чоловіка – попрасувати сину сорочку і самостійно розібратись із краваткою, а самій прийняти пігулку від голови і трохи відпочити.
 

 

Підготувала Галина Теличук

Першу частину статті читайте тут: 

Чого бояться вагітні? – розмова з психологом

Читайте також: 

http://zhyvyaktyvno.org/index.php/news/557Хемофобія - страх "неправильної" їжі

 

1420 0

Коментарі до статті