Життя в стилі «еко» бере початок з США 60 -70 років XX ст. Саме там виникає субкультура хіпі, що пропагандує свободу, любов, мир та повагу до природи. Хіпі масово виїздили за міста і оселялися на природі общинами.
В Україні з кожним роком зростає кількість екопоселень та людей які готові розпочати життя з чистого аркушу. Як приклад, екологічне поселення «Простір любові», що живе за власною філософією: не руйнувати і використовувати, а створювати і відновлювати. Розташоване поселення за двадцять кілометрів від Новоград-Волинська. Життя в поселенні починається з придбання будинку, але це не шикарний заміський будинок, а старенька глиняна хатинка викуплена за власні гроші поселенців. Прихистком вона служить допоки господарі не збудують власноруч хату з глини, дерева або очерета. Будівництво житла коштуватиме близько 4 – 5 тис. грн. Коли родина тільки переїжджає до поселення, вони мають окреслити чи намалювати власне бачення розвитку помістя. Новачкам видається для оброблення 1 га землі. Для дітей збудовані чудові дерев’яні гральні майданчики, де малеча весело проводить час.
Урбанізація знайома нам ще зі шкільних підручників, в сучасному світі набула глобального значення. Життя в мегаполісі – це мрія багатьох мешканців маленьких містечок та селищ. Можливості великих міст зваблюють все більше людей, на перший план виходить яскраве та бурхливе життя в асфальтованих джунглях. Шалений ритм великих міст не залишає ні хвилини, щоб побачити красу навколишньої природи та вдихнути на повні груди чисте повітря. Є сумніви, що захочеться насолоджуватись шкідливими речовинами, які виділяються під час експлуатації автотранспортом. Шкідливі речовини потрапляють у повітря вихлопними газами, випарами з паливних систем, а також під час заправки автомобіля паливом. Зіштовхнувшись з «красою» життя в місті, більшість людей замислюються над тим, як більше часу проводити на природі, подалі від міста.
На противагу урбанізації виникає дезурбанізація – скорочення чисельності населення великих міст і їх відносного виробничого потенціалу. Головною причиною є погіршення природного і соціального життя (шум, забрудненість навколишнього середовища, злочинність).
Кущі та дерева – «жива» огорожа, що окреслює межі території поселення. Поселенці практикують заняття йогою та лікування травами, але не нехтують традиційною медициною. Більшість з них вегетаріанці, або стають ними, коли зважуються на переїзд за місто. Багато екопоселенців стикаються з нерозумінням суспільства – їх вважають сектантами, релігійними фанатиками чи просто диваками. Насправді вони показують гарний приклад, як жити в гармонії з природою.
Більше інформації стосовно екопоселень у світі можна знайти на сайті The Global Ecovillage Network (Глобальна Мережа Екопоселень) або на сторінці в Facebook (https://www.facebook.com/GlobalEcovillageNetwork/?fref=ts). На теренах України теж є такі поселення, найпопулярніші з них «Баранавіка», Полтавська область та «Райська долина» на Одещині (http://raiskaya-dolina.com). Розгорнутий список екопоселень в Україні http://www.poselenia.ru/taxonomy/term/61.
