Геніальність чи безумство: найвідоміші генії-безумці

Психолог, приватна практика
на psyroom.com.ua, 
кандидат психологічних наук
Валерія ЦИХОНЯ 


Вивчаючи життєвий шлях відомих геніїв, рано чи пізно починаєш замислюватися: а чи при здоровому глузді вони були? Чи існує межа між геніальністю та безумством, чи вони завжди йдуть пліч-о-пліч?

Безумство завжди сприймалося як вияв темного боку психіки людини. Недарма слова mania грецькою, navi та mesugan єврейською, а nigarata на санскриті одночасно означають і безумство, і пророцтво. Українське слово «божевільний» буквально означає людину, яка вільна з волі Божої, а давньоруське слово «блаженний» також вживалося для позначення безумства і в буквальному розумінні означає людину, пройняту радістю, на яку зійшла божа благодать.

Найперші дослідження безумств належать Аристотелю, Платону, Демокриту. У своїх працях вони розглядали взаємозв’язок психічних хвороб і талантів. За нової доби однією з найбільш ґрунтовних та справді цікавих праць є видана 1863 року книга «Геніальність та безумство» італійського психіатра та кримінолога Чезаре Ломброзо. В ній автор заочно встановив діагнози найвеличнішим представникам людства. Є підстави стверджувати, що часто інформація, яку використовував науковець, була недостовірною, окремі факти обиралися ним упереджено.

Але, так чи інакше, праця «Геніальність та безумство» об’єднала велику кількість біографічних відомостей про великих людей. Зокрема, Ломброзо говорить про те, що генії та психічно хворі мають багато спільного. Це надмірна чутливість, піднесений настрій (екзальтація), що потім змінюється апатією, оригінальність естетичних творів та здатність до відкриттів, неуважність, зловживання наркотичними засобами та алкоголем, марнославство. Серед геніїв є безумці, серед безумців є генії, але існує велика кількість геніальних людей, на думку Ломброзо, в яких немає психічних розладів.

Між тим, факти свідчать, що на психічні хвороби справді страждало багато видатних людей.
  1. Роберт Шуман захворів у віці 46 років. Композитор стверджував, що його переслідують столи, які розмовляють, а Мендельсон та Бетховен диктують йому нові мелодії зі своїх могил. Зрештою, Шуман вкоротив собі віку у психіатричній лікарні. Сьогодні такі симптоми дають підставу стверджувати про наявність параноїдальної шизофренії.
  2. Подібний діагноз міг би значитися в медичній картці Жана-Жака Руссо. Філософу-просвітнику вважалося, що проти нього налаштовані всі люди на світі, а також усі сили природи.
  3. Параноїдальні ідеї були характерні й для Моцарта: він постійно вважав, що його хочуть отруїти.
  4. У психіатричній лікарні закінчили свої дні філософ Ніцше та художник Михайло Врубель.
  5. Російський письменник Федір Достоєвський страждав на епілепсію, істероепілептичні напади дошкуляли Льву Толстому.
  6. У Миколи Гоголя було діагностовано шизофренію, її наслідком стала смерть письменника: останні дні життя він свідомо відмовлявся від їжі та помер від виснаження.
  7. Симптоми психічних захворювань мали художник Ван Гог, філософ Кант, письменник Ернест Гемінгуей, і цей список далеко не повний.

В Росії в 1925 році з’явився надзвичайно цікавий цикл публікацій «Клінічний архів геніальності та обдарованості» за редакцією доктора медицини Г.В. Сегаліна. Автори цих публікацій намагалися довести зв’язок між геніальністю та психічним нездоров’ям, аналізуючи біографії відомих людей, їхніх дітей, родичів та найближчих предків. Дослідники виявили тенденцію: у багатьох геніїв за однією гілкою генеалогічного древа (часто через покоління) виявлялися ознаки обдарованості, а за іншою – ознаки «спадкового психотизму». Цій закономірності доктор Сегалін дав своє пояснення. Потенційна обдарованість у звичайних умовах стримується, «гальмується нормальним апаратом свідомості». Але якщо людина має психічну аномалію, то вона вивільняє творчий потенціал, випускає на волю талант, усуває гальмування.

Показово, що хвороблива спадковість часто виявлялася серед братів або сестер світових геніїв, зокрема, у композитора Роберта Шумана, філософа Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля, філософа та енциклопедиста Дені Дідро – у кожного з них була сестра, що мала психічні розлади. У письменників Віктора Гюго, Льва Толстого, художника Михайла Врубеля та філософа Людвіга Андреаса Феєрбаха був психічно хворий брат. Психопатології були виявлені у дітей багатьох геніїв – Йогана Себастьяна Баха, Роберта Шумана, Фелікса Мендельсона, Йоганна Вольфганга фон Гете, Марка Твена.

 

Також читайте "Біполярний розлад, або хвороба “двох полюсів”"

"Харчові неофобії, або страх їжі"

3877 0

Коментарі до статті