Гірські стежки – найкращий тренажер

Гірські стежки – найкращий тренажер

Рано вранці виїхавши з Івано-Франківська прямуємо до Надвірни, щоб далі зануритись у карпатські ліси. До наступного нашого пункту призначення дістатись буде аж ніяк не легко. Гірське село Бистриця справжня карпатська глибинка. Дорога, а часом і повна її відсутність, нелегка, але ж краєвиди, що відкриваються, компенсують незручності сторицею. Насправді так би їхав і їхав, милуючись пейзажами, що відкриваються з кожним новим поворотом.

Нарешті в’їжджаємо в село, шукаємо будинок початкової школи. Є ще в селі і середня, але поталанило сьогодні бистрицькій малечі, саме в них на шкільному подвір’ї буде стояти спортмайданчик від Фонду Кличко та Фундації Кока-Кола. Ми встигаємо на самий початок відкриття, місцевий священик отець Михайло освячує майданчик, щоб діти на ньому ніколи не травмувалися. Така тут традиція, на все потрібно благословення. Хліб-сіль для гостей, привітання директора Бистрицької школи Ганни Томуняк і починаються змагання. Я ж звертаюсь до Ганни Олександрівни.

- Подарунка такого зовсім не чекали, скажу чесно. Далеченько ми від цивілізації, навіть дороги нормальної до нас немає. А тут і приїхали, і встановили, і свято тепер ось дітям влаштували. Будуть займатись, не сумнівайтесь, - запевняє директор школи. - Взагалі, щоб жити в горах треба мати неабияке здоров’я. І навантаження серйозні, і лікарень у нас тут під боком немає. Тож мусимо змалку привчати дітей до здорового способу життя, і спортмайданчик новий нам в цьому обов’язково допоможе.

Діти тут, здається, найспортивніші та найздоровіші ніж будь де, повітря настільки чисте та свіже, що паморочиться голова. Рельєф місцевості зобов’язує ноги серйозно працювати ба діти цього наче зовсім не помічають, шастаючи без усякої втоми сільськими вулицями. Та що там казати, кожен день багато з них, щоб потрапити у школу долають чималу дистанцію – до 9 кілометрів в один бік! І це все гірськими стежками, пішки, догори та вниз, поспішаючи, щоб не спізнитись на урок. І краще б зробили дорогу та пустили автобус, але ж для дітей яка користь!

- Користь то воно звісно так, але ж далеченько все ж таки ходити. Самі спробуйте, - не поділяє моє захоплення кремезний хлопець, що стояв та слухав поряд. – Я коли вчився ходив за п’ять кілометрів і скажу вам чесно, коли взимку все замітає, це ще те задоволення. Хоча здоров’ю звичайно не шкодить.

В підтвердження своїх слів хлопець прямує до турніка і шуткуючи підтягується разів десять, а то й більше. Навіть не спітнів. Все ж таки, вважаю, що поталанило місцевим школярам з природою. Вона сама їх привчає до активного способу життя, виховує силу, стійкість і витривалість, що стануть в пригоді у подальшому житті. Новенький майданчик, в свою чергу, стане гарним доповненням до комплексу «гірських» вправ, що їх доводиться виконувати цим дітям щодня. А сил та енергії – вистачить, дивлячись на те як вони завзято сьогодні взялись до справи, я в цьому не сумніваюсь!

Ілля Аркадьєв

спеціально для "Живи активно!"

1657 0

Коментарі до статті