Музикотерапія: приємне з корисним

Наш організм активно реагує на вібраційну частоту музики, адже і сам він є своєрідним музичним інструментом: кожна клітина, кожен орган, кожна система мають свої вібрації. Якщо їх озвучити, виходять справжні мелодії! Наприклад,  «переклад» структури ДНК в ноти створює мелодію, подібну до  індійської музики для медитації, а ракових клітин  – «Траурний марш» Шопена. Ці музичні вібрації дістаються найглибших тканин організму і «масажують» внутрішні органи, стимулюючи в них кровообіг і позитивно впливаючи на кісткову структуру та організм в цілому.

Як розвивалася музикотерапія?

Лікувальні властивості музики були відомі людям з давніх-давен. Ще Піфагор, великий філософ і математик, розробив теорію про музично-числову будову Космосу і запропонував використовувати музику для зцілення. А за часів Київської русі чудово знали про зцілювальні властивості церковного дзвону. Ним лікували головний біль, біль у суглобах та знімали зурочення.

В 19 столітті було експериментально доведено, що музика здатна змінювати частоту серцевих скорочень, глибину і ритм дихання, підвищувати й знижувати артеріальний тиск. А нещодавно Римська академія наук опублікувала результати багаторічних досліджень впливу музики на організм людини: виявилось, що гіпертонію, серцеві болі, наслідки стресів, депресію, страх, безсоння можна вилікувати за допомогою музики в 90 випадках зі 100.

Класика чи рок?

Найбільший терапевтичний ефект, як відомо, має класична музика, яка нормалізує серцевий ритм і підвищує рівень імуноглобулінів у крові. Чому? Тому що ритми класичної музики і ритм серця людини співпадають (60-70 ударів на хвилину). Але позитивний вплив на людину може мати будь-яка музика, якщо вона їй подобається. Наприклад, якщо вона в депресії, то класична музика може лише погіршити ситуацію, дратуватиме її. А от важкий рок може прекрасно допомогти випустити із себе накопичену негативну енергію.

Мета музикотерапії

Щоб досягти найбільшого ефекту, потрібно не лише пасивно прослуховувати улюблені пісні, а попрацювати із музикотерапевтом. На сеансах музикотерапії не лише слухають музику, а й займаються співом, роблять дихальні вправи, грають на різноманітних інструментах, тощо.

Популярність музикотерапії значно зросла в другій половині 20 століття. У західних вузах давно існує спеціалізація «професійний лікар-музикотерапевт». Музична терапія є дуже ефективною для вирішення різноманітних недуг у п’яти сферах здоров’я людини: фізичній, емоційно-психологічній, когнітивній (розумові процеси), комунікативній (спілкування) і соціальній (взаємодія з людьми у суспільстві). А отже, у таких занять можуть бути абсолютно різні цілі:  зниження болю, нормалізація емоційного стану, соціалізація, покращення пам’яті, фізична й емоційна релаксація, покращення артикуляції та моторних навичок, підвищення концентрації уваги.

Музикотерапія для людей із фізичними вадами

Надзвичайно ефективною виявляється музикотерапія для людей із обмеженими фізичними можливостями, адже музика дарує відчуття контролю над ситуацією. Коли людина на занятті грає на якомусь інструменті чи співає, вона відчуває контроль над звуком, який створює. Вона думає: «Я це контролюю:  можу закінчити, а можу продовжити… Я  можу зіграти тихіше, а можу голосніше…». Музична терапія може принести результат там, де інші терапії безсилі, коли не можна достукатися до людини нічим, окрім як музикою. Наприклад, при хворобі Альцгеймера буває, людина зовсім ні на що не реагує, навіть на найрідніших, і лише музика може допомогти вийти їй з цього стану.

Головний секрет терапевтичного впливу криється у неймовірній гнучкості музики: вона залучає і ліву, і праву півкулі мозку, вона активізує і артистизм, і творчу складову, і креативність, і в той же час – раціональність, адже ритм музики є достатньо передбачуваним і організованим, а тому може стати помічником і другом, який підставить своє міцне плече на шляху до видужання.

Арина ЛИТВИНЧУК, педагог із вокалу:

 

Заняття з вокалу мають особливий терапевтичний ефект завдяки  вокальному діафрагмальному диханню, у якому беруть участь весь голосовий апарат і діафрагма. Вдих має бути активним і глибоким, а видих плавним, повільним і рівномірним. Після видиху немає пауз, що не є характерним для звичайного повсякденного грудного дихання. Під час такого активного дихання розганяється кисень по усьому тілу, приливає кров і організм працює набагато ефективніше. Це свого роду зарядка! Добре тренуються легені, зникають проблеми із верхніми та нижніми дихальними шляхами.

Часто приходять займатися вокалом люди, які в житті переживають багато стресів. Музика є дійсно найкращим антидепресантом. Важливим аспектом у лікуванні стресів можуть бути і виступи на сцені. Під час них виробляється адреналін, що є корисним для людини.

Для дітей музика – це взагалі невід’ємна частина життя. Заняття музикою приносять їм удвічі більше задоволення, ніж дорослим.  І так само користі! Наприклад, заняття співом допомагають покрашенню артикуляції й розвитку голосового апарату, розвивають відчуття ритму й музичний слух. Співом лікують заїкання та інші мовні дефекти. Також з’являються артистичні навички, завдяки яким дитина набуває впевненості у собі. Одним словом, музика лікує наші тіла і наші душі!

Підготувала Галина Теличук