Перемога на рингу цінніша за віртуальну

Перемога на рингу цінніша за віртуальну

Цього разу ми потрапили до справжніх професіоналів. Костопільский обласний спортивний ліцей-інтернат виховує майбутніх спортсменів і тренерів. Здавалося б, такий заклад і так повинен мати все необхідне, але й тут спортмайданчик від Фонду Кличко та Фундації Кока-Кола прийшовся до ладу.

Для цих дітей спортивний майданчик, хай навіть і такий яскравий та привабливий - не диво і не нова розвага. Це їхнє знаряддя праці, місце, де їм кожен день доведеться виснажливо тренуватися. Тож вони поважно і зі знанням справи оглядають споруди, пробують, чи зручно все влаштовано, і аж раптом витворяють таке, що потім у захваті й здивуванні ще хвилину стоїш із відкритим ротом. Немов чудо якесь побачив!

Це ж скільки часу та зусиль потрібно докласти, щоб такому навчитися? Яка шалена мотивація повинна бути! Відразу ж починаю приставати до майбутніх чемпіонів із запитаннями.

На перше питання відповіді всі як під копірку: «Дуже багато. І часу, і зусиль». А ось що стосується мотивації, тут уже у всіх по різному, хоча майже всі починають з того, що, перш за все, хочуть чогось досягти в житті. Далі вже - у кожного своє. Хтось мріє про подорожі світом, для когось це - престиж і слава, хтось бачить в спорті шанс поїхати з села до великого міста. Але всі без винятку кажуть ще і про любов до свого виду спорту. Бо без цього тут ніяк.

Заступник директора ліцею Олексій Данилович Грабовський як ніхто знає про мотивацію своїх вихованців.

- Подорожі - це великий стимул займатись і ставати кращим. Бо що світить побачити більшості цих дітей, багато з яких народилися в маленьких містечках та селах? Без спорту це, в кращому випадку, обласний центр. А так вони регулярно їздять по всій Україні, багато хто бував закордоном, а попереду, можливо, і ще більші здобутки! Приклад братів Кличко – ось що їх надихає, і дуже приємно, що саме вони разом з Кока-Кола звернули увагу на таку важливу проблему наших сіл та невеликих містечок, як нестача якісного спортивного знаряддя.

Наступне моє питання про, мабуть, головного сьогодні ворога дитячого здоров’я – комп’ютерні ігри. Як з цим боротись? Як заохотити дітей більше уваги приділяти реальним фізичним вправам, а не віртуальним двобоям? Тренер, посміхаючись, пропонує краще запитати про це у самих дітей. Підходжу, питаю.

- Коли після бою саме твою руку суддя підіймає догори і оголошує переможцем – це невимовне відчуття. Заради цього радий тренуватися ще більше, це надихає і дає сили для нових досягнень. Комп’ютерні перемоги порівняно з цим просто ніщо.

Мабуть, я не перший ставлю таке питання, і тренер наперед знає, що його підлеглим є що на це відповісти. Співрозмовника мого звуть Дмитро Мірошник, він уже відчув смак перемоги – став чемпіоном України з греко-римської боротьби у своїй віковій категорії. То ж розмовляємо далі.

- Бувало й таке, що кидав займатися. Не було результату, набридло кожен день ходити на тренування, почав прогулювати. Але мені пощастило – вчасно встиг повернутися до занять і результат потроху прийшов. Це як на рингу: важливо ні в якому разі не опускати руки, і результат обов’язково буде, якщо продовжуєш тренуватись.

Отака порада від юного чемпіона.

Тим часом на майданчику вже вирують пристрасті. Конкурси та змагання, запропоновані організаторами свята, зацікавили дітей і вони завзято змагаються. Підходжу до одного з тренерів, який із серйозним виглядом спостерігає за вправами підлеглих на новому майданчику, наче це Олімпійські ігри.

- Кажучи відверто, для наших цілей цей спортмайданчик не на сто відсотків ідеально підходить. Він більше оздоровлюючий та розважальний, а майбутнім спортсменам потрібно вже більш професійне знаряддя. Але ми дуже задоволені. Бачите, скільки сьогодні перед відкриттям було на ньому дітей молодшого віку? Відтоді, як його встановили тут, таке тепер завжди, особливо вечорами після уроків та на вихідних. Це все молодші брати й сестри наших вихованців, їхні друзі, просто діти з навколишніх шкіл та дворів. Ми цьому не тільки не перешкоджаємо, навпаки – заохочуємо. Адже спочатку вони приходять до нас гратися, потім дивляться на дорослих, починають теж більш серйозно ставитися до спорту, ідуть до секцій і через декілька років це вже наші майбутні вихованці, а потім – може, й чемпіони!

Ілля Аркадьєв

спеціально для "Живи активно!"

857 0

Коментарі до статті