Про що говорять дитячі хвороби та що з цим робити

Про що говорять дитячі хвороби та що з цим робити

 

В той час як психосоматичні хвороби у дорослих зазвичай мають якусь таємну вигоду, - коли хворіє дитина, ситуація зовсім інша. Про природу психосоматики у дітей, кризові періоди дорослішання і про те, як допомогти дитині одужати - говорили із психологом, гештальт-терапевтом, організатором «Центру Психології і Материнства» Юлією МІРОШНИЧЕНКО в рамках сімейного фестивалю на підтримку здорового способу життя «Живи активно!».

Відомо, що малюк від зачаття до року знаходиться в одній аурі з мамою. Це означає, що все, що переживає мама, так чи інакше відбивається на малюкові. Тому якщо щось не так із такою крихіткою, то починати треба саме з мами.  

— Пані Юліє, виходить, що якщо хвилюється мама, це передається і дитині? Як же справитись із панікою, коли в малюка щось болить?


— Спробуйте притиснути дитину до грудей і глибоко дихати. Так і мама заспокоїться, і дитина. Малюк відчуватиме близькість рідної людини, слухатиме її ритмічне дихання… Також чудово, якщо є можливість віддати на деякий час крихітку татові, щоб переключитися, заспокоїтись і повернутися до дитини у спокійному стані. Це впливатиме на атмосферу в родині лише позитивно. І взагалі,  не потрібно боятися, коли малюк кричить – це просто поки що єдиний спосіб сказати вам про те, що його турбує.

З двох років дитина вже робить спроби відділяти себе від мами, і значну роль починає відігравати тато і його емоції. Тепер дитинка починає існувати в системі «сім’я» і стає найуразливішим її елементом. Тому якщо із системою щось не так, то основний удар приходиться на дитину, і вона часто хворіє.

— Уявіть, що ліва рука – це мама, а права рука – це тато. З’єднайте долоні, стисніть сильно, потріть… Так само якщо між батьками починаються сварки, якесь напруження, то весь цей біль, який виникає в результаті, бере на себе дитина, - пояснила психолог.

Кризові періоди

У 3 роки починається криза, яку умовно можна назвати «я сам». У цей період батьки повинні максимально підтримувати бажання до самостійності, навіть якщо це довго чи незручно для них.

З 6 років починається вже самостійне життя, діти ідуть до школи, відкривається новий світ. Дуже важливо в цей період підтримувати дитину у становленні його власної особистості, у відділенні від себе.

Наступна криза - у підлітковому віці. Батьки мають розуміти, що це не лише нормально, а і добре, якщо підлітковий бунт має місце. Дуже часто саме «набісившись» дитина позбавляється багатьох своїх дитячих психосоматичних проблем. І відсутність цього супротиву, цього бажання виділитись із системи скоріше говорить про те, що щось не так.

Звісно часто для хвороби є об’єктивні причини: наприклад інфекція. Але якщо ви лікуєте одне, а потім з’являється щось інше, і так постійно – це знак, що щось не так. Адже коли дитина хворіє – вона отримує вдосталь уваги, любові. Дозволяють не іти до школи, роблять все, що дитина забажає. Щоб дитині не доводилося хворіти, щоб отримати в круговороті справ трохи маминої уваги, спілкуйтесь з дитиною щодня – не постійно, гіперопіка теж не потрібна, але 15-20 хвилин на день якісного спілкування – це має стати для вас правилом, яке не можна порушувати. У цей час робіть те, що хоче дитина.

— Що ми робимо не так?

— Одна з розповсюджених помилок батьків – закривати дитині рота фразами: «Помовч!», «Закрий рота!», тощо. Пані Юлія пояснила, що в результаті дитина замовкає, не дає виходу власним емоціям, і це часто також виливається у хворобу.

Раджу батькам не боятися дитячих істерик. Дитині теж треба виплеснути свої емоції, вони ж не ходять в тренажерний зал наприклад. Тому це нормально, якщо дитина кидається іграшками чи кричить. В таких ситуаціях потрібно потурбуватись про безпеку дитини, але не лізти, а коли вдасться, поговоріть про її відчуття, навчіть називати їх своїми іменами: «Ти зараз злишся?», «Тобі образливо?».
— Як вести себе під час істерики?
— Найкраще до піку істерики звісно не доводити. Тому що мама починає нервувати, перейматися «Ой, а що люди скажуть!», одразу піде назустріч дитині і зробить все, що вона хоче. Дитина швидко зрозуміє, як це працює, і в подальшому істерика стане її методом отримати бажане. Так само, коли дитина хворіє – не потрібно дозволяти дитині абсолютно все. Скажіть: «Мені так шкода, що ти хворієш, але багато мультиків все одно дивитись не можна. Ну може на один більше.» Увага має бути у звичайному, здоровому житті, а не лише під час хвороби.

Казко- і мама-терапія
Цікаво було дізнатися про один дієвий метод, завдяки якому можна вирішити купу дитячих проблем. Потрібно придумати казку! Ви можете переказати у вигляді казки будь-яку неприємну ситуацію, яку не може «завершити» дитина. Потрібно тільки замінити головного героя і змінити кінцівку. Зайчик опинився сміливим і перехитрив вовка; дівчинка Маша видужала, тощо. Зливаючись із героєм казки, дитина знову проживає всередині себе ту чи іншу незавершену ситуацію,завершує її, і це позитивно діє на її емоційний стан.

Ще один дієвий метод – так звана мама-терапія, - розповіла на завершення пані Юлія. - Коли малюк тільки-но заснув, буквально перші 15 хвилин, сядьте біля нього і тихо скажіть, що мама і тато його люблять, що він здоровий, щасливий, розкажіть, як ви його чекали у цьому світі. Крізь сон дитина слухатиме такий рідний мамин голос, і ставатиме впевненішою у собі, дійсно здоровою та щасливою.»

Спілкувалася Галина Теличук

750 0

Коментарі до статті