Сенситивна дитина – не вередлива, а особлива

Сенситивна дитина – не вередлива, а особлива

Дитина плаче тільки від того, що з рук випала іграшка? Ображається від того, що ви говорили з нею нелагідно? Вам здається,  що їй вчуваються запахи?  Перш, ніж вважати таку дитину розпещеною чи вередливою, і починати перевиховувати, врахуйте, що така поведінка може бути вродженою.

Дослідження доктора Елейна Арона показує, що високий ступінь чутливості часто є фізіологічною особливістю, з якою народжуються деякі діти. Ви можете почути від інших батьків помилкову думку про те, що такий стан дитини виникає через дефіцит довіри в сім’ї чи недорозвинених соціальних навичок, але ви маєте розуміти, що це зовсім не те, що підвладне вашому контролю.

Сенситивні (гіперчутливі) діти мають трохи інші або перебільшені реакції. Вони діють не так, як ви очікуєте, і не так, як зробила би в подібній ситуації типова дитина. На жаль, у нашому суспільстві це часто розцінюється як слабкість, недолугість. Але, на думку американського сімейного лікаря Джеремі Г. Шнайдера, це зовсім не так. Він каже: «Правда в тому, що в сенситивних дітей є дар. Вони тонше відчувають цей світ і здатні пізнавати його на вищому рівні, ніж середньостатистичні діти».

За якими ознаками можна оцінити дитину як сенситивну? Гіперчутливі діти можуть проявляти одну або навіть усі перелічені нижче риси. Шнайдер пояснює, що ключ до порозуміння з такими дітьми полягає в тому, щоби помітити певний стереотипи поведінки, а також ступінь вираженості однієї  чи кількох з перелічених ознак:

1.     Дитина дуже чутлива до своїх відчуттів і переживань. У неї посилене відчуття запахів чи звуків. Вона дуже чутлива до болю.
2.     У дитини швидко виникають емоційні перевантаження. Для неї характерний широкий і при цьому інтенсивний спектр емоцій. Іноді вона настільки схвильована, що від надміру почуттів змушена покинути товариство чи приміщення.
3.     Дитина мислить глибше, ніж її однолітки або навіть дорослі.  Вона ставить серйозні запитання, багато думає й розмірковує про події в своєму житті.
4.     Дитина добре усвідомлює навколишню дійсність. Вона помічає дрібні зміни в речах і порядку речей, а також незначні зміни в зовнішності інших людей.
5.     Дитина дуже чутлива до емоцій інших людей. Вона помічає, коли комусь сумно, й намагається  розважити. Так само вона чутлива до почуттів тварин.

Для батьків може виявитися нелегким завданням прийняти той факт, що їх дитина є сенситивною особистістю. Але краще, якщо ви це зрозумієте якомога раніше, тоді ви зможете зробити важливі кроки, щоб допомогти їй примиритися зі своїм внутрішнім світом і сміливо йти вперед. Шнайдер пропонує такі підказки батькам, які бажають знайти порозуміння зі своїми чутливими дітьми, підтримати їх у проявах сенситивності так, щоб вони не втрачали впевненості в собі й при цьому не протиставляли себе іншим дітям.


Орієнтуйтеся на сильні сторони. Дехто сприймає сенситивність мало не як «тавро», особливо це стосується чужих людей, з якими контактує дитина. Тому важливо навчитися не фіксуватися на цьому. Поясніть дитині, що вона відчуває світ глибше, ніж більшість дітей, і допоможіть їй побачити в цьому важливі переваги. Така дитина може помітити те, повз що пройде більшість людей, вона має прекрасну уяву, дуже уважна і краще концентрується, може проявити себе обдарованим учнем або чуйною людиною, яка співчуває іншим людям.


Підтримуйте. Щоб допомогти своїй дитині освоїти безпечні способи взаємодії зі світом, займайтеся з нею. Наприклад, скоріше за все їй більш комфортно спілкуватися з однокласниками один на один, ніж у групі, тому заохочуйте індивідуальні зустрічі, щоб діти могли погратися разом, так дитина зможе звикнути до кількох однокласників.


Поспішайте повільно. Якщо вам необхідно внести корективи в оточення своєї дитини, робіть це поступово. Тоді вона буде почувати себе менш стурбованою.

Підштовхніть, але не тисніть. Більшість сенситивних дітей засмучуються, якщо їм треба прийняти якесь рішення. Через страх вони часто відкидають різні можливості. Тому іноді найкраще, що ви можете зробити, це просто підштовхнути вашу дитину, щоб вона ризикнула або спробувала щось нове. Те ж стосується й покарання. Дитина краще відреагує, якщо ви виправите її у м'якій формі, замість того щоби кричати на неї. Якщо ваша гіперчутлива дитина буде знати, що ви будете любити її незалежно від того, що вона відчуває, то дитина буде менше хвилюватись та вагатись у нових ситуаціях, буде ставати менш сором'язливою й поступово сміливішати. Якщо вона буде впевнена, що ви не збираєтеся примушувати її бути тим, ким вона не є, то і ви, й вона станете гнучкішими і  будете готові рухатися вперед.


Корегуйте власну поведінку, а не поведінку вашої дитини. Не намагайтесь примусити її пристосуватися до вимог суспільства. Любіть і приймайте свою сенситивну дитину цілком і беззастережно. Ви не можете змінити її, і не можете змінити світ для неї. Дитина повинна знати, що ви любите її незалежно від того, що вона почуває або як реагує на навколишнє.
Завдання батьків – допомогти своїй дитині адаптуватися до світу й досягти гармонії з собою. Сенситивна вона чи ні, але всі діти час від часу дуже потребують батьківського тепла й почуття безпеки

821 0

Коментарі до статті