Як не піддатися професійному вигоранню

Як не піддатися професійному вигоранню

Темп сучасного життя та постійні стреси – все це часто призводить до так званого «синдрому професійного вигорання» (СПВ). Психолог Е. Морроу назвав внутрішній стан працівника, який переживає цей синдром, «запахом горіння психологічної проводки». Якщо і у вас, так скажемо, запахло смаженим – час вжити заходів!

День бабака

Як це виглядає на практиці: ви прокидаєтесь і засинаєте у поганому настрої, вас дратує все – починаючи від погоди та дороги на роботу і закінчуючи обличчями колег та логотипом компанії. Енергії – нуль, а робочий день здається нескінченним, і навіть довгоочікуваний вечір у родинному колі не приносить  полегшення – адже ви постійно думаєте про те, що завтрашній день буде точнісінькою копією сьогоднішнього.

Групи ризику

  • Найчастіше до цього зачарованого кола потрапляють ті, хто щодня працюють із великою кількістю незнайомих людей – вчителі, лікарі, продавці, менеджери по роботі з клієнтами, журналісти, поліцейські, тощо. Всі люди різні, у кожного з них свої проблеми та характери – спілкування саме по собі забирає багато моральних сил, а якщо врахувати, скільки у нас енергетичних вампірів на душу населення – ситуація стає просто критичною!
  • Також до групи ризику можна віднести інтровертів – людей, що зазвичай тримають свої емоції всередині. Вони не вміють казати «ні», не випускають пар, накопичуючи негатив, що з часом призводить до серйозних проблем зі здоров’ям.
  • До третьої категорії працівників, що частіше за інших страждають від синдрому професійного вигорання, відносяться перфекціоністи та трудоголіки, які роками напружено працюють, не делегуючи обов’язки і добиваючись примарного ідеалу – на жаль, організм дуже скоро сповна відплатить своєму власнику за таке «перевищення повноважень».

Цікаво, що симптом професійного вигорання є певним чином заразним: часто можна помітити, що в якійсь компанії переважна більшість працівників стають неприродно схожими один на одного, утворюючи сіру масу – похмурих, стомлених, безініціативних людей, які не вірять у власні сили,а тому просто не здатні принести компанії якусь користь.

Стабілізуємо напругу

Хронічний головний біль, гастрит, артеріальна гіпертензія, серцево-судинні захворювання – і це ще далеко не повний список реальних проблем зі здоров’ям, якими закінчується досить «ефемерний» (як багато хто вважає) синдром професійного вигорання, тому слід уважно поставитись до цієї проблеми. Є декілька способів перестати «горіти» та повернутись до нормального емоційного стану.

Ні — рутині. Звичайно, найкращий спосіб відволіктися від буденності – поїхати у відпустку. Але навіть якщо така розкіш вам з тих чи інших причин недоступна, це не привід ще більше занурюватись у коловорот сірості на безвиході. Почніть хоча б пару разів на тиждень робити щось не так, як завжди – змініть звичний маршрут на роботу, замовте додому доставку продуктів, сходіть посередині тижня на баскетбольний матч чи в театр, пригостіть на роботі колег власноруч спеченим тортом, купіть повітряні кульки, пострибайте на батуті, тощо. Головне – внести у своє життя якесь різноманіття – нехай навіть у дрібницях.

Навчання – світло… Процес навчання здатний не лише ефективно відігнати хандру, а і дасть вам можливість професійно зростати – це стане у нагоді, якщо ви засиділися на одному місці, що частково і призвело до синдрому професійного вигорання. Різноманітні курси підвищення кваліфікації, професійні тренінги, семінари і навіть банальні курси англійської – це чудова можливість познайомитись із новими людьми, розкрити свої таланти, а в перспективі, можливо, навіть просунутись по кар'єрній драбині.  

М’язова радість. Рух – це джерело здоров’я. Організуйте свій робочий день так, щоб у вас була можливість інколи вийти на вулицю, наситити свій організм киснем, зробити невеличкий комплекс вправ для скутого тіла. Також важливо регулярно займатися спортом – будь яким: йога, пілатес, плавання, східні танці, теніс чи ще щось – оберіть той вид фізичних навантажень, який вам до душі і почніть займатись хоча б 1-2 рази на тиждень. Якщо можливості відвідувати спортклуб немає, виділяйте трохи часу на щоденні прогулянки чи пробіжки, або катайтесь на вихідних на велосипеді. Повірте, радість від руху суттєво змінить ваше життя – ви по-справжньому відпочинете, наповните тіло енергією, позбавитесь від тривожності, а в результаті – налаштуєтесь на нормальний робочий лад і опануєте власні емоції.

Галина Теличук


Юлія ВОЛЯНСЬКА, лікар-психолог, співробітник кафедри загальної і медичної психології та педагогіки НМУ імені О.О. Богомольця:

Помітивши перші ознаки професійного вигорання, зупиніться і подумайте, як ви можете змінити ситуацію. Якщо вигорання провокує висока інтенсивність роботи, обговоріть із керівництвом можливість передачі частини завдань іншому співробітникові. Можливо, ваш керівник навіть не замислюється про наймання ще одного співробітника, тому що впевнений, що ви і так відмінно справляєтесь.

Чесно відповідайте собі, чи дійсно ваша нинішня професія – результат усвідомленого вибору. Можливо, ця робота не підходить вам за особистісними характеристиками, або ви вже переглянули свої життєві цінності з моменту початку роботи у даній спеціальності. Змінити профіль діяльності можна майже завжди. Ті, хто відчув на собі синдром професійного вигорання, часто хотіли б змінити професію, але думають, що доведеться починати «з нуля».

Не намагайтеся боротися з проявами проблеми – краще шукайте шляхи її вирішення. Професійне вигорання свідчить про те, що ви вичерпали звичні джерела натхнення і потрібно знайти нові.

І, нарешті, намагайтеся час від часу вносити зміни у звичну професійну рутину. Відчуття якоїсь динаміки, професійного розвитку допоможе вам не вигоріти в найвідповідальніший момент.

 

Також читайте Що потрібно для хорошого настрою?

Допоможи собі прокинутися зранку

Палітра здоров’я

6563 0

Коментарі до статті