Як розвинути у дітей бажання рухатися

Ще пару десятиліть тому батьки жалілися, що не можуть загнати дітей ввечері додому з вулиці: активна дітвора розважалася там цілими днями, ганяючи у футбол, граючи у вибивного, квача, стрибаючи у резинки та бігаючи туди-сюди. Сьогодні ж діти все менше рухаються і все більше сидять – спочатку за партою в школі і на додаткових занят

Всі батьки хочуть, щоб їхні діти росли сильними і здоровими. Зараз, в часи поклоніння планшетам і селфі, це як ніколи важливотях та в розвиваючих гуртках, а потім вдома за комп’ютером і перед телевізором. Тому любов до спорту, а скоріше навіть до руху як такого, дуже важливо прививати з самого дитинства.. Однак у цій справі дуже легко перегнути палку і ненароком повністю відбити у дитини бажання займатися спортом. Для того, щоб вашій дитині рух та фізичні вправи приносили лише задоволення, дотримуйтесь таких правил:

Граємо у спорт

Маленькі діти сприймають спорт як гру, а не як серйозне змагання – цей психологічний аспект можна ефективно використати. Запам’ятайте просте правило: чим простішою і доступнішою є спортивна гра для дитини, тим охочіше вона буде в неї грати. Так, ефективність ігор на дитячому майданчику або в домашньому спортивному куточку може виявитись вищою, ніж відвідування спортивної секції, на яку потрібно зібратися, доїхати, при чому у певний час.

Оголосіть весь список, будь-ласка

Маленькі діти часто експериментують і виявляють бажання спробувати різні заняття. Не слід наполягати на якомусь одному виді спорту і намагатися реалізувати свої дитячі мрії за рахунок дитини. Малюку потрібно самому розібратися, що йому вдається і подобається найбільше. Звичайно, інколи любительський спорт вже у дитинстві перетворюється на професійний, але здебільшого психологи рекомендують до 8-9 років спробувати якнайбільше різних видів спорту або поповнювати ними основу спортивних занять – фізкультуру, їзду на велосипеді, біг. Це дозволить дитячому організму поступово адаптуватися до навантажень і всебічно розвиватися.

Разом нас багато

До 10 років діти як правило надають перевагу командним або парним видам спорту: футбол, волейбол, теніс, різні види боротьби. Це поміж іншого сприяє розвитку комунікативних навичок, адже спорт – це не лише фізичні навантаження, а і радість спілкування з однолітками, змагальний дух, який допомагає вирости дитині не лише здоровим, а і впевненим у собі і своїх силах. Мотивуйте дитину брати участь у змаганнях, але не зациклюйте її на перемозі. Очікуючи винятково перемоги, малюку буде дуже важко перенести невдачу.

Особливості підліткового періоду

Якщо ваш підліток вже визначився, у якому виді спорту йому розвиватись, саме час знайти для нього хорошого тренера. У цей період батькам дуже важко зберегти позицію авторитета, а от до тренера, який не має відношення до сім’ї і який даватиме рекомендації стосовно спорту, підліток прислухатиметься.

Якщо ж ваша дитина досі особливого інтересу до спорту не проявляла, саме час призвати на допомогу зірок кіно та музики, відомих своїм активним способом життя і заняттями спортом. Підлітки хочуть бути схожими на сильних супергероїв та струнких кінодів. Цим можна скористатися – знайдіть в Інтернеті інформацію про раціон харчування та види спорту, популярні серед зірок, і запропонуйте підлітку зайнятись чимось подібним. Також тинейджери люблять пов’язаний зі спортом антураж: гарний спортивний одяг, модні аксесуари – цим також можна скористатись, щоб заохотити підлітка зайнятись фітнесом.

Роби, як я

Звичайно, найзаразнішим є особистий приклад. Якщо сімейне тренування є такою ж звичною справою, як обід або шопінг, у дитини не виникає жодних сумнівів у тому, що спорт – невід’ємна частина повсякденного життя. Якщо ж ви самі почали займатися спортом не так давно, потрібно «запалити» цим і дитину. Дивіться разом цікаві спортивні передачі, діліться своїми враженнями після тренувань. Спільні заняття спортом суттєво покращують мікроклімат у сім’ї та зближують батьків і дітей.

Побільше компліментів!

Не забувайте хвалити дитину за найменші досягнення і поменше критикуйте – ставтесь до провалів та помилок толерантно, адже це нормальний процес навчання. І навпаки – не присуджуйте перемоги вашої дитини собі: вона досягла їх своїми силами, а не тому що ви завзято водили її кожного дня на тренування. Після заняття говоріть дочці, які в неї рум’яні щічки, як сяють її очі, а сину – який міцний у нього тепер потиск руки і яка пряма спина, тощо. І ні в якому разі не використовуйте спорт як покарання – будь-яке спортивне заняття має бути джерелом винятково позитивних емоцій.

Діти – це маленькі моторчики, в них – як і у попередніх поколінь – вирує енергія. Але сучасний спосіб життя нав’язує їм пасивне дозвілля. Не маючи виходу, ця закоркована енергія стає руйнівною і часто доводить батьків та вчителів до сказу. Спорт – це найкращий спосіб витратити цю надмірну енергію, не кажучи вже про надзвичайну користь для дитячого здоров’я.


Олена, мама 12-річних фігуристів двійняток Марії та Михайла Носовіцьких:

Ми прийшли в секцію у 5 років. Кататись дітям сподобалось одразу: вони тупотіли, падали, сиділи на льоду, але їм хотілось ще і ще. З 5 до 7 років у групі здоров’я діти вчились «стояти» на ковзанах, опановувати елементарні рухи. Коли вони вже могли знаходитись льоду без сторонньої допомоги, тренер запропонував поставити їм програму в парі. Ми погодились – чому б не повеселитися? Через рік цю програму Маша і Міша прокатали на 20-річчі Спеціалізованої дитячо-юнацької школі олімпійського резерву з фігурного катання «Сюїта». Тоді їм було по 6 років: маленькі, гарненькі, артистичні, обожнюючі публіку – там нас і помітили.

Діти і зараз дуже активні, їм важко усидіти на місці: вони легко переносять ранні підйоми і щоденні тренування. Кататися їм подобається завжди, а потім ще і кличуть то у футбол пограти,то на батуті пострибати, то просто побігати. Тренування хоч трошки дають можливість виплеснути цю невичерпну енергію.

Також спорт дисциплінує. Адже про талант варто говорити не раніше 15-17 років. Ніхто не знає, що буде далі. Тому шкільна програма вивчається досконало – на екстернаті. Мені такий графік дається важко, а от діти прекрасно справляються.

Підготувала Галина ТЕЛИЧУК
спеціально для “Живи активно!”

Також читайте “Спорт і вік дитини”

“Чи віддавати дитину на бальні танці: поради тренера”