Лікувальні властивості газованої води

Лікувальні властивості газованої води

Газовані напої особливо приємно вживати, коли насувається літня спека. Але далеко не всі знають, що вуглекислий газ насправді присутній у будь-якій природній воді. У ній вміст вуглекислого газу коливається в широких межах - від одиниць до сотень і тисяч міліграмів на 1 дм3 води.

Найбагатші вуглекислим газом підземні води, особливо – з деяких мінеральних джерел, де його кількість сягає 2-3 г/дм3. А найменше вуглекислого газу міститься у поверхневих водах. Тобто навіть якщо ми не бачимо звичних бульбашок, то вуглекислий газ присутній у воді у розчиненому стані.

Однак саме насичені вуглекислим газом води здавна привертали увагу людей, що відзначили їх корисні, і навіть лікувальні властивості (недарма у всіх народів є, певно, казки та легенди про цілющу воду). Ще "батько медицини" Гіппократ рекомендував хворим не лише пити її, але й приймати з нею ванни. Такі води, як правило, виходять на поверхню у вигляді джерел (іноді термальних), а то й фонтанів, багатих мінеральними речовинами.

Отож «їздити на води» для покращення здоров’я здавна було модно серед монархів та аристократії, а згодом - і серед інтелігенції. Усі ми пам’ятаємо з курсу літератури, як видатні письменники, філософи та поети неодноразово відвідували з цією метою курорти де-небудь у Карлових Варах чи Баден-Бадені.

Науково-технічний прогрес наприкінці цього ж століття дозволив отримати першу штучно газовану воду. Вперше це вдалося зробити під час… експериментів з газом, що виділяється при бродінні в чанах пивоварного заводу. А от промислове виробництво першим налагодив Якуб Швепп. Він удосконалив уже існуючі механізми і створив власне промислову установку для випуску газованої води. 

На початку XIX століття Швепп став застосовувати для газування звичайну харчову соду. Саме тоді газовану воду й стали називати "содова". А від імені самого раціоналізатора та підприємця пішла відома торгова марка Schweppes.

Справедливості заради слід зазначити, що насичувати напої вуглекислим газом люди насправді почали набагато раніше, ніж це зробили винахідники з питною водою 300 років назад. Однак вуглекислий газ у цих продуктах отримували не цілеспрямовано, а швидше як побічний продукт. Мова йде про процеси бродіння, завдяки яким навчились виготовляти із зерна та інших складових пиво, квас, а з молока – молочнокислі напої ще на зорі людської цивілізації у древньому Вавилоні.

Насичені вуглекислим газом яблучний сидр та благородне шампанське з’явилось у Франції також раніше, у середньовіччі.  Вуглекислий газ знайшов дуже широке використання згодом у харчовій промисловості, зокрема при виробництві широкої гамми напоїв. Вони подобаються споживачам зокрема й через свою шипучість. Вуглекислий газ забезпечує тривалий термін зберігання напою. 

 

Також читайте:

Вода, яку влітку добре пити та... їсти

Елементи життя

3364 0

Коментарі до статті