Похід у гори восени: від романтики до практики

Похід у гори восени: від романтики до практики

Там інший світ і навіть сонце, що сідає.
Туман долинами розлого й гордо ліг.
Отак-от просто закохатися у гори.
А потім все життя любити їх.
 
Марина Кузьменко
 

Жага до пригод властива людській натурі. І якщо у чотирьох стінах офісу це відчуття часто ховається за численними дедлайнами та буденними справами, то побіжний погляд у вікно по дорозі додому на міські осінні краєвиди не може не наштовхнути на думки про подорожі – кудись далеко, ближче до природи, до мальовничих гір, де можна дихати на повні груди і милуватися різнокольоровим міжсезонням. До вашої уваги декілька причин долучитися до похідної романтики вже цієї осені.
 
Відпочинок і душею, і тілом

У місті рівень стресу і психологічного тиску часто зашкалює, що позбавляє вас відчуття внутрішнього спокою та емоційного балансу. Під час походу ви ніби потрапляєте у інший світ, вас більше не турбують побутові та робочі питання – ви настільки відволікаєтесь від повсякденних проблем, що тривожні думки відступають, а мозок перезавантажується.

Духовні практики рекомендують щоденно очищувати свій організм чотирма стихіями – водою, вогнем, землею і світлом. Всі ці стихії є невід’ємною частиною походу: гірські водойми, вечірні посиденьки біля вогнища, прогулянки лісом та постійне перебування під відкритим небом – все це сприяє нормалізації емоційного фону, так само як і постійна зміна краєвидів. При цьому ваше тіло нарешті розслабляється. Парадокс: ви не лежите на дивані або на пляжі, ви знаходитесь у постійному русі – але саме це є довгоочікуваним відпочинком для вашого скутого тіла. Весь день ви тримаєте свої м’язи в тонусі, розминаєте суглоби, а ввечері відчуваєте приємну втому, тому сон буде як ніколи міцний і здоровий. У поході ви отримуєте природний рівень навантажень, що позитивно впливає на всі органи та системи організму. Поміж іншого, у вас є шанс позбавитись респіраторних захворювань (повітря в гірських лісах згубне для різного роду бактерій та вірусів) та скинути зайву вагу. Можна сміливо сказати, що гори лікують і тіло, і душу.

Розширення кругозору

Кожен новий день приносить нові відкриття, нові емоції, нові краєвиди і пригоди. У поході нема місця монотонності і рутині, яка притаманна нашій буденності. Весь час на вас чекає щось нове – від місця для ночівлі до облич. Походи зближують людей, тут всі – це одна команда, тому це чудовий спосіб знайти нових друзів. До того ж, пригоди – це завжди нові знання. Хтось зрозуміє, що географія – це зовсім не нудно, хтось проникнеться історією, а хтось – зацікавиться флорою та фауною мальовничих місцин. Похід – це що завгодно, окрім нудьги, одноманітності та буденності.

Своєрідний дауншифтінг

Будьте певні, що всі соціальні регалії спадуть із вас вже приблизно на п’ятому кілометрі. Без макіяжу, з бекпеками за плечима, у кросівках та з обвітреними губами всі стають однаковими, точніше, однаково вільними. Доведеться заново познайомитись із самим собою і визнати, що все, що ви знали про себе до цього, було лише думкою соціуму, який вас оточував. І з кожним кілометром ви відкриватимете свою внутрішню силу, познайомитесь із собою справжнім і наповнитесь життєвою енергією такого ґатунку, якого вам ніколи не доводилось відчувати до цього. Це перевірка на витривалість та людяність. Будьте певні: піднявшись високо над землею, ви подивитесь на світ зовсім іншими очима.

Краще гір можуть бути тільки гори…

А ще можна іти у похід заради одних лише гір. Каскади водоспадів, кришталево чисті гірські джерела, замріяні піки та пологі пагорби, плато з неповторною ендемікою, золоті фарби сходів та заходів, величні різнобарвні ліси та повітря, від свіжості  якого паморочиться голова і хочеться жити як ніколи.  Всі незручності не мають жодного значення, адже лише тут, у горах, розумієш, що таке справжнє життя. А якщо подорож – це життя, то той, хто подорожує, має можливість прожити стільки життів, скільки забажає душа.

Галина Теличук


Роман ЮРКІВ, інструктор з гірського туризму:

Восени в Карпатах можна насолоджуватись різноманіттям кольорів лісу, збирати гриби, брусницю, ожину, а якщо пощастить - і чорницю. Та не слід забувати, що з приходом осені приходить і холод. Вдень температура може бути досить високою, часто вдається навіть позасмагати на сонечку, але з приходом ночі вона може опуститися нижче нуля! І не рідкість, коли в жовтні в Карпатах вже випадає значна кількість снігу. Тому вдягатися та планувати похід треба відповідно.

Звісно, похід на 3 і 7 днів – це зовсім різні речі, але загалом із собою необхідно мати наступне:
  • рюкзак для хлопців об’ємом 60-80 літрів, для дівчат 50-70 літрів;
  • палатка, спальний мішок з температурою комфорту 0-5;
  • каремат;
  • ліхтарик;
  • кружка, ложка і тарілка.

Одягшапка, рукавиці, декілька пар шкарпеток, куртка (бажано з мембраною, щоб не продувалась і не промокала), флісова кофта (2 шт.), штани (2 шт. - одні з мембраною, другі легкі спортивні, які швидко сохнуть), термобілизна, футболка (1-2 шт.), білизна, дощовик.

Взуття: найкраще підійде спеціальне трекінгове + змінне (наприклад, кросівки).

З групового обладнання обов’язково має бути:
  • аптечка;
  • компас;
  • карта;
  • казанки;
  • пальник;
  • туристична пилка або сокира.

Вікторія СМАХТІНА, перекладач, захоплюється гірським туризмом:

Для мене похід у гори – це свого роду ритуал, занурення у зовсім інший світ і повне перезавантаження. Гірська атмосфера вводить мене в умовний стан «амнезії», коли я забуваю про всі свої турботи і про те, ким я є, ким працюю, як виглядаю – все це втрачає значення. Там я стаю собою – простою і справжньою. Такий ефект досягається завдяки стресу – як фізичному, так і психологічному. Коли збираюсь у гори, я усвідомлюю, що доведеться забути про комфорт, тепле ліжко, гарячу воду, Інтернет, мобільний зв’язок та інші зручності. Але отримую я значно більше: вражаюче зоряне небо над головою, душевні бесіди біля вогнища, пригоди, спогади… Вирушаючи у похід, я також цілком готова до непередбачуваних змін клімату незалежно від пори року, до важкого рюкзака за плечима, виснажливих підйомів, інтенсивних навантажень і болю. Звучить як суцільне знущання над своїм організмом, але якщо поглянути з позитивної точки зору – це справжнє загартування тіла і духу. І, безперечно, всі ці муки варті того, щоб на вершині гори насолодитися безмежною красою пейзажів, відчути смак свободи і повної гармонії. 


Також читайте Особливості національного «антикризового» туризму

Обираємо вітаміни для шкіри

5 заходів, щоб полегшити і зупинити застуду

    


 

1771 0

Коментарі до статті