Історії, що надихають: як перемогти на Wizz Air Kyiv City Marathon

27 вересня у столиці пройшов 6-й міжнародний Wizz Air Kyiv City Marathon 2015  –  наймасштабніша бігова подія року в Україні. Цього разу її учасниками стали 3 800 спортсменів із 34 країн світу. Звичайно, найбільша увага була прикута до головної з шести «дорослих» дистанцій цього спортивного свята – марафонської. Важливо було, як сприймуть бігуни красиву, але ускладнену частими і доволі значними перепадами висот трасу. Особливо, як очікувалось, в умовах аномально жаркої для вересня та марафону погоди. На щастя, на час проведення марафону стало значно прохолодніше, а на окремих ділянках траси навіть моросив дощ (цікаво, що стрімка зміна погоди припала й на Київський  півмарафон навесні цього року – тоді, навпаки, перший день різко потепліло). Отож сприятлива погода та хороша робота організаторів як із медичним допуском до змагань, так і під час самого марафону (у т. ч. розташування і функціонування точок харчування, гідратації, медичної допомоги та підтримки; координації дій волонтерів тощо) звела ризики на трасі до мінімуму.

З цим абсолютно погодилась і переможниця марафонського забігу серед жінок – Яна Кулікова з Донецька, що зараз проживає у Києві.«Цікава, безперечно, дистанція – своїми краєвидами, історичними пам’ятками, я встигла їх роздивитись. Були такі місця, де я ще не була, бо лише недавно переїхала до Києва, - розповіла про свої враження Яна. - Але сама траса важка, як для міського марафону,- були підйоми, гірочки, хоча я це якраз люблю».

«Спортом я займаюсь непрофесійно, як аматор. Це мій стиль життя, і спорт – серед моїх пріоритетів. Більше практикую, правда, не біг, а велоспорт, люблю також поплавати в озері. Бігаю зранку, звичайно, але не великі відстані. У тому році вперше пробігла півмарафон, доречі, якраз київський (зайняла тоді 3 місце у своїй віковій категорії), а тоді відразу після фінішу - ще й 10-и кілометрову дистанцію. Щоб підтримати свою подругу, яка вперше у житті бігла на таку відстань, - тому що знаю, що таке підтримка. Недавно під час відпустки на веломарафоні у Закарпатті зайняла друге місце, а там же на Скайран – забігові вгору – перше (див. детальніше про ці змагання тут, - розказала про свої попередні спортивні досягнення дівчина.

Вона також розповіла про свою мотивацію та поділилась простим секретом останнього успіху: «Мені було цікаво – чи зможу, чи ні. Я не розраховувала на перемогу – просто бігла у своєму темпі. І коли мені сказали, що по трасі попереду лише одна суперниця, і вона була недалеко, - це додало наснаги. І, звичайно, допомогла підтримка друзів на трасі (принаймні, на другій половині дистанції з Яною поруч їхав її товариш-велосипедист, - ред.). Бігла по самопочуттю, пила воду, коли відчувала потребу». І хороша фізична форма привела Яну на першу сходинку п’єдесталу. Однак сама переможниця категорично застерегла від участі в подібних забігах без відповідної підготовки, або хоча без активного спортивного життя з періодичними випробовуваннями на витривалість.

Основна суперниця Яни на трасі марафону Лариса Олександрівна Гетьман–Гнідунець, що прибігла другою (та стала абсолютно кращою у своїй віковій категорії), також не професійно  займається бігом. Хоча завжди була у спорті, присвятивши свої молоді роки гандболу. Зараз просто бігає «для себе», однак при цьому постійно долаючи по 130 км за тиждень. «Була другою на  Київському півмарафоні навесні, виграла 24 серпня півмарафон «Забіг у вишиванках» (див. детальніше про ці змагання тут), - розповіла Лариса Олександрівна про свої спортивні успіхи.

Найколоритнішою ж виявилася третя призерка, відома в колах столичних любителів бігу, як Mary Shugar. Усіх присутніх вона вразила тим, що подолала дистанцію у… весільній сукні (хоча й досить короткій). А нареченим екстравагантної бігунки мав стати той марафонець, якого оберуть її дружки з-поміж хлопців, що пробігли 42 км.195 м. швидше за Mary. І хоча під час забігу «нареченій» доводилось пити не вишукане шампанське, а офіційну воду марафону - BonAqua, але головне – вона добре втамовувала спрагу. Найбільше ж заважала рухатись…фата. Та й бігти все-таки куди легше було б у спортивному одязі. Усе це, можливо, й завадило Mary виграти даний марафон. Та й бігла вона марафонську дистанцію вперше! Щоправда, маючи досвід подолання навіть більш серйозної, 50-кілометрової, відстані. «Регулярно займаюся бігом відносно недавно – три роки. Хоча бігаю не щодня – поєдную з силовими тренуваннями – кросФітом (універсальна програма підготовки до занять різними видами спорту для різного рівня функціональної готовності спортсменів – ред.). Що мотивувало до високого результату? Хотіла якнайшвидше побачити майбутнього нареченого», - напівжартома - напівсерйозно каже спортсменка. Залишається лише побажати такій оригінальній «нареченій» успішного створення міцної спортивної сім’ї.

А от переможець марафону серед чоловіків Євген Глива з Сум має за плечима досвід подолання навіть 100 км. І не просто подолання, а майже перемоги (2-ге місце на престижних змаганнях). Євген займається спортом, скільки себе пам’ятає: футбол, бокс тощо. Захоплення легкою атлетикою прийшло у 2004 році, а з часом – і справжні досягнення. Натхненням на результати стала біографія його видатного земляка – Володимира Куца (дворазового олімпійського чемпіона та рекордсмена на дистанціях 5 та 10 тисяч метрів – ред.). А у власному житті спершу також була дистанція 10 км, потім - 42 км, і зрештою - 100 км. Можливо, і це не межа для Євгена. «Перший свій марафон я пробіг у 2008 році, а після 20-го вже збився з ліку», - говорить тріумфатор Wizz Air Kyiv City Marathon 2015. Тому його оцінка у п’ять балів за п’ятибальною шкалою організаторам київських змагань багато вартує. Зараз Євгену більше до вподоби саме ультрамарафони та гірський біг, що, мабуть, також допомогло перемогти цьогоріч на історичних пагорбах Києва. І він зовсім не жалкує, що міг би поборотися за олімпійські ліцензії через тиждень на Відкритому чемпіонаті України з марафону у Білій Церкві, де траса більш рівнинна й швидка. «Спортсмени-олімпійці більше працюють над швидкістю, а на «сотці» (кілометрів – ред.) – монотонний біг, біг і ще раз біг…», - пояснює відмінності між дистанціями їх неодноразовий підкорювач.

Цьогорічний Київський марафон засвідчив, що «королівська» дистанція «королеви спорту» – легкої атлетики – успішно підкорюється людям, які не є професійними спортсменами. І навіть не вважають марафон «своєю» дистанцією, однак завжди ведуть активний спосіб життя. Немає неможливого, якщо цього прагнути, і що найважливіше – йти. У даному випадку, точніше сказати, – бігти. Дорогу в 42 195 м. подолає той, хто біжить. Хай і за 5 годин, як допускається на Wizz Air Kyiv City Marathon.

747 0

Коментарі до статті