Сім головних ситуацій, якими ми самі ускладнюємо своє життя

Сім головних ситуацій, якими ми самі ускладнюємо своє життя

«Добре бачиш лише серцем; найголовнішого очима не побачиш».

Антуан де Сент-Екзюпері, «Маленький принц»

Конфуцій сказав: «Життя насправді є простим, але ми докладаємо зусиль для того, щоб його ускладнювати». Багато хто з нас відповів би на це: «Добре було Конфуцію так казати, він не мав справи з автівками, високими технологіями, Інтернетом, потребою виконувати кілька завдань водночас». Та знаєте, що б на це відповів Конфуцій? – «Хто створив усі ці речі? Ви самі. А навіщо?» І наша відповідь звучатиме сміховинно: «Напевно, щоб зробити життя простішим…». 

Словник української мови так тлумачить слово «ускладнювати»: «робити складнішим, вносити додаткові труднощі, робити таким, що потребує більших зусиль для здійснення, виконання, розв’язання».  «Простий», зі свого боку, означає «елементарний за складом, однорідний», а також «неважкий, легкий для розуміння, здійснення, виконання, позбавлений зовнішніх ефектів, вигадливості». Ось так.

Запам'ятайте головні надійні методи рукотворного ускладнення життя:

  1. Брати на свої плечі більше справ, ніж годин у добі;
  2. Приймати важливі життєві рішення, керуючись відчуттям провини;
  3. Ігнорувати попереджувальні сигнали організму про надмірне стресове навантаження, як-от безсоння, головний біль, стан тривоги,  і сподіватися, що ці симптоми самі собою минуть;
  4. Будувати стосунки, спираючись на уявлення та надії на те, якими мають бути люди;
  5. Постійно тримати в голові список усього поганого, що будь-коли трапилося з нами;
  6. Наполягати на тому, що життя має бути справедливим;
  7. Казати «Так», думаючи при цьому «Ні».

Небажання чи неготовність відмовитися від ускладненого життя пов’язане, насамперед, з нашою одержимістю щось робити, а не просто бути. На рівні умовних рефлексів ми сприймаємо як абсолютну істину таку тезу: чим більше пунктів у списку обов’язкових справ, тим більшим сенсом наповнене життя.

Отже, щоб скинути непотрібний тягар і відкрити для себе чарівність простоти життя –дослухайтеся свого серця. Відключіть мозок. Можливо, вам допоможуть у цьому такі практики, як медитація, йога, тай-чи або цигун. Зрештою, є й простіший спосіб: зосередьтеся на теперішньому часі й подумайте, що є для вас важливим саме зараз – не вчора й не завтра, а в цей конкретний момент.

Подружіться зі змінами. Змініть стан психіки з опору на прийняття. Життя стає значно простішим, коли ми сприймаємо дійсність такою як вона є, а не такою, якою ми хотіли б її бачити.

Ставте під сумнів свої погляди. Замисліться, чи не використовуєте ви старі ідеї, теорії або методи як інструмент впливу на нові ситуації. Запитуючи себе «Чи правильно я роблю?», ми відкриваємось до нових ідей та творчих підходів. І зменшуємо шанси завдати собі шкоди через помилкові або застарілі погляди.

Не плутайте задоволення зі щастям. Якщо ми чесні самі з собою, то маємо, що пошуки щастя часто суттєво ускладнюють життя. Адже ми плутаємо відчуття миттєвого захоплення, радісного хвилювання з тривалим відчуттям легкості й задоволення. Щастя є внутрішнім досвідом, який сповнює нас благодаттю, коли ми припиняємо його гарячковий пошук і спокійно ставимося до плинності явищ у житті.

Відчуйте силу відкидання. Хоча часто кажуть, що можна отримати будь-що, варто лиш дуже сильно цього хотіти, насправді культивування певних бажань пов’язане з постійним переживанням глибокого незадоволення тим, що є. Спробуйте переоцінити деякі свої бажання – замисліться, чи справді ви цього потребуєте? Можливо, відмова від деяких прагнень вивільнить у вашій душі більше місця для радості й любові.

Насамкінець, радимо взяти до уваги мудрі слова Леонардо да Вінчі: «Життя досить просте. Ти робиш щось. Більшість справ провалюється. Дещо спрацьовує. Ти робиш більше того, що спрацьовує». Справді, що може бути простішим?

4810 0

Коментарі до статті