Як знайти спільну мову з підлітками?

Ольга ПЕРЕПАДА

Керівник Центру практичної психології і соціальної роботи, відділ освіти, м. Ватутіно;
кандидат психологічних наук,
психолог вищої кваліфікаційної категорії


Найбільших проблем батькам завдають підлітки. Вони бувають різними: бувають слухняними, допитливими, агресивними, незрозумілими, претензійними… Різними… Вони викликають задоволення і тривогу, гордість і сором, довіру і напруження. По-новому відкрившись для оточення, підлітки вимагають до себе очікуваного ставлення: визнавати, дозволяти, рахуватися….

Мені підлітки нагадують щойно подаровану дорогу іграшку-гелікоптер: з дистанційним пультом керування, потужну річ, якою ти ще не навчився володіти. Ти плануєш одне, розраховуєш на це, але в момент виконання дії – починаєш розуміти, що втрачаєш керування процесом: твій гелікоптер летить, куди сам бачить. І ти або відпускаєш його, або, намагаючись зупинити, ламаєш. Існує й інший варіант – враховуєш усі фактори впливу на процес польоту – і навчаєшся керувати ним.

Процес спілкування дорослих з підлітками можна назвати ламким: надзвичайно важко відчути оту межу, коли довіра у взаємодії може обірватися, коли ти, дорослий, маєш для себе прийняти рішення – де ти знаходишся у цьому процесі.

Для продуктивного перебігу ти маєш бути другом, розуміти, приймати, радити (не диктувати). Або ж ти контролюєш, перевіряєш, вимагаєш – і тоді вже не розраховуєш на довіру від підлітка, тому що ти – з іншого боку барикади. Барикади життя.

Вони «колючі» – важко так відразу розуміти і, головне, приймати буденні для нас речі, які лише нещодавно стали відкритими для них. Там, де, здавалося б, не існує причин для виникнення конфлікту, вони його знайдуть. І вкажуть тобі на ті речі, які ти вже звик «не помічати», обходити, «забувати». І ти, дорослий, або намагаєшся зрозуміти і терпляче пояснити, прийняти певні речі, або «переносиш» на підлітка своє роздратування за те, що тебе змусили побачити те, чого не хотілося бачити, говорити про ті теми, яких не хотілося торкатися…

Підлітки, ніби дзеркала, які відображають навколишній світ без розфарбовування у норми, принципи, правила, умовності… вони вбирають у себе все – без розрізнення на «погане-хороше», «правильне-неправильне» і саме від нас, дорослих, залежить те, які фактори виявляться дієвими.

Саме ми є головним важелем впливу на підлітка: ми в змозі допомогти йому визначити своє соціальне середовище – хто буде поряд з ним – позитивний чи негативний лідер. На кого намагатиметься бути схожим підліток, кого наслідувати в своїх вчинках (батька, брата, дідуся, дядька, чи приятеля, знайомого) і якими характеристиками володіє той, кого наслідують.

Дзеркала правдиво демонструватимуть як внутрішній світ підлітка, так і його оточення, яким би воно не було. Головне – пам’ятати – його вибір – в наших руках. 

 

Також читайте "Не відмовляйтесь від дітей"

"Насолоджуючись вирощуванням «квітів»…."

1784 0

Коментарі до статті