Досвід виховання двомовних дітей (білінгвів): говорять мами

Досвід виховання двомовних дітей (білінгвів): говорять мами

Тема виховання білінгвів достатньо суперечлива. Хтось навіть вважає, що це справжнє знущання над дитячим мозком. Але насправді більшість населення України – україно-російські білінгви.  І це може бути одним із факторів успішності українських студентів у навчанні за кордоном, адже численні дослідження доводять, що діти-білінгви мають певні переваги перед монолінгвами. Насамперед, це більш високий рівень процесу пізнання, до якого можна віднести пам’ять, навички вирішення складних задач та швидке переключення з одного завдання на інше. Розбиратися у питанні та спростовувати міфи щодо виховання білінгвів нам допомагали мами із власного досвіду:

 

 

 

Анна ЛЄБЄДЄВА, засновниця першого українського спеціалізованого магазину дитячої книжки англійською мовою “Book’n’Roll” (Саша 6,5 років; Софія, 11 місяців),

 

 

 

 

 

 Юлія КОБУК, керівник освітньої агенції «Вивчай» (Ярослава, 5 років) 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оксана ІВАНЧЕНКО, менеджер у Microsoft Україна (Катя, 6 років; Сашко, 4 роки; Андрій, 1,3 роки)  

 

 

 

 

 

 

 

Міф №1. Діти-білінгви починають говорити пізніше своїх однолітків і обов’язково матимуть логопедичні проблеми.

Оксана: В мене Катруся почала говорити в 1,3, і це насправді рано. У 2 роки вона говорила красивою, чистою мовою, вимовляла ВСІ букви. Ми жодного разу не були в логопеда, і навпаки, я отримувала багато коментарів щодо того, як добре та чисто дитина говорить. Друга мова стимулює розвиток мозку, а не гальмує його, відповідно і мовний апарат. Сашко теж чудово розмовляє, але почав говорити в 2 рочки. Жодних логопедичних проблем поки не спостерігаю.

 

Міф №2. Діти-білінгви будуть говорити на «суржику» і постійно плутатимуть слова.

 

Анна: Так, дійсно певний час діти міксують слова з різних мов, оскільки іде процес активного розвитку мовних навичок. Порада батькам: не виправляйте те, що сказала дитина, а повторіть речення чи слова у правильній формі. До речі, самі дорослі часто використовують іноземні слова в професійному чи буденному спілкуванні. Тому, в першу чергу, слідкуємо за мовою спілкування між дорослими.

Оксана: Певна плутанина була ще з самого початку, наприклад, я хочу sleep. Це потішно і проходить, як тільки дитинка стає більш свідомою. Зараз немає жодних проблем.

Юлія: Дитина ніколи не мала проблем з мовою. Звичайно, звуки “вироблялися” як українською, так і англійською, поступово. Певні звуки дитя не вимовляло до певного часу. Звичайно, були періоди, коли в розмові деякі слова замінювалися на їхні значення англійською чи навпаки. Але це — природній процес навчання і зникає з часом. Нашу дочку в садку перевели відразу з молодшої групи її віку до середньої, тому що вона так чітко і багато розмовляла українською.

Міф №3. Вивчати другу мову потрібно лише тоді, коли дитина гарно освоїла рідну.

Оксана: У цьому випадку щоб її вивчити, потрібно буде витратити набагато більше зусиль, і при цьому відчувати її як рідну дитина не буде ніколи.

Анна: Численні дослідження доводять, що вивчення декількох мов одночасно розвиває мозок. Більше того, саме в дитинстві вивчення мов проходить найбільш ефективно, а після 8 років здатність до нього знижується в рази. Рекомендую до перегляду презентацію на TED дослідження від професорки університету Вашингтону Патрісії Кюль: https://www.ted.com/talks/patricia_kuhl_the_linguistic_genius_of_babies#t-70169

Міф №4. Ростити дитину-білінгву – це просто знущатися над дитиною та її мозком.

Анна: В тому ж і особливість білінгвізму – це не процес навчання, це спосіб життя. Тому все залежіть від якості життя та спілкування в сім’ї та поза нею. Якщо в сім’ї панує атмосфера любові та прийняття, а в садочку чи школі – дружня та легка атмосфера, то і дітям-білінгвам та їхнім батькам буде легко адаптуватися та спілкуватися різними мовами.

Оксана: Це так зовсім не виглядає. Діти із задоволення ковтають нові знання, в цю маленьку головку що посадиш, те і проросте. А от вивчити мову у дорослому віці - це точно знущання!

Міф №5. Дитина-білінгв ніколи не зможе себе відчувати впевнено ні в одному, ні в іншому мовному просторі і врешті-решт не зможе ідентифікувати себе з жодною культурою.

Анна: Дійсно, мова є основою будь-якої культури. З іншого боку, не лише володіння мовою визначає приналежність до певної спільноти. Домашні традиції та стиль життя стають факторами, що визначають «паттерни», які дитина наслідує при виборі друзів та спільноти, до якої вона хоче належати.

 

Міф №6. Якщо не слідувати чітким правилам і не витрачати на це дуже багато часу і сил, то виростити білінгва не вийде.

Юлія: я - не лінгвіст, але давно зрозуміла, що за аналогією рідної мови залізне правило - не перекладати. Цілий день я з дитиною не розмовляю, але особливо у вік 0-3 часу йде все-таки багато: на читання, на розмови, на ситуації, на мультфільми, обговорення. Потім дитина багато чого робить самостійно.

Анна: Білінгвізм – це особливість дитини, що визначається особливостями її життя. Формат, в якому батьки вільно говорять з дитиною різними мовами, не вимагає багато сил чи часу, оскільки це є стилем та способом життя родини. Трохи з досвіду нашої сім’ї: ми жили 2 роки в США і наша донька ходила в місцеві садочок і школу. Через 2 місяці у доньки вже були друзі, з якими вона спілкувалась англійською. Я була вражена, наскільки діти відкриті до спілкування, наскільки швидко вони «всмоктують» мову. Адаптації нашої доньки в школі дуже допомогли дитячі книжки. Виявилось, що книги англійською – чудовий спосіб вчити дітей англійської мови. Основна проблема батьків, що намагаються спілкуватись з дітьми вдома англійською – неприродність спілкування, постійно необхідно вигадувати теми та шукати моменти, коли буде доречно поговорити англійською. З книжкою все інакше: ви просто разом відкриваєте книгу і читаєте (звичайно, книга має бути цікава, яскрава) і не треба нічого вигадувати, в середньому 30-40 хвилин в день разом та ще й з англомовною книгою. Те що треба! Після читання є багато тем для обговорення, нові ідеї для малюнків, в грі легко практикувати ідіоми та вирази з книг, що часто використовуються (наприклад, put on my shoes, look for shells, take a photo, listen to music). Створити англомовне середовище в Україні дуже важко і дорого, але практикувати, чути та грати живою англійською – абсолютно реально.

Міф №7. Мама, яка сама не володіє англійською на рівні носія, не може виростити дитину-білінгва.

Юлія: Я далеко не носій мови, і чоловік також. Але мову знаємо на рівні Advanced і постійно працюємо над собою. Можу стверджувати, що білінгву в такому стані виростити можна. Чи була би я в собі впевнена, якби знала мову на рівні Intermediate - не знаю, напевно ні. Тому батьки над собою однозначно працювати повинні.

 

Марина МУРАЛЬ, співзасновник FamiLingvo, спільноти батьків, що виховують дітей-білінгвів.

Усі міфи, що стосуються білінгвізму дітей, виникають із-за браку інформації та страху нашкодити дитині надмірним впливом іншої мови. Але виховувати дитину-білінгва — це не вчити її англійської за партою та виконувати домашнє завдання годину на день.

Це, насамперед, спілкування в реальних життєвих ситуаціях, без занурення у граматику та правила.

Вчити іноземну з маленькою дитиною треба так само, як і рідну мову.

Потрібно просто говорити на ній.

Дві мови у дитини — це значний вклад у її майбутнє. Цим самим ви відкриєте для неї величезні можливості усього світу. 

 

 

 

 

 

Спілкувалася Галина Теличук

821 0

Коментарі до статті