З 2050 року жінки житимуть до 100 років

З 2050 року жінки житимуть до 100 років

У світі на 847 тисяч осіб щомісяця збільшується кількість людей похилого віку. Можливо, комусь ці підрахунки здаються занадто сміливими, але у 2050 році очікувана тривалість життя при народженні для жінок становитиме 100 років (це при тому, що 150 років тому жінки в середньому доживали до 48-річного віку). Такий висновок було зроблено у публікації «Broken limits to life expectancy» в журналі Science. Автори дослідження Jim Oeppen та James Vaupel наважилися припустити, що «якби тривалість життя була лімітованою, її збільшення мало б зупинитися. Цього не відбувається».

Нині кожне десятиліття додає населенню планети два з половиною роки життя. У країнах, де мешкає найбільше людей похилого віку, їхня кількість сягає 22% (зокрема, в Бельгії, Італії та деяких інших).

Старіння населення означає і погіршення здоров’я в популяції, причому цілком природно збільшується захворюваність саме на недуги, властиві для зрілого та старечого віку. Отже, на перше місце в усьому цивілізованому світі виходить концепція антиейджингу – модель активного, якісного життя у похилому віці .

Коли йдеться про старіння, звичайно, варто згадати фактори, які змушують організм втрачати якості, властиві молодому віку. Це генетичні передумови, хронічні хвороби, стреси, порушення передачі у двох контурах саморегуляції – геннорегуляторному та нейрогуморальному, ксенобіотики, вільні радикали, глікозилювання, пептидні залишки, зміна концент рації водневих іонів, кисневе голодування, аутоімунні процеси, апоптоз, некроз, імуноцитоліз, генетичне «метастазування», вкорочення теломер, білки старіння, ослаблення синтезу інверторів, ослаблення нервового контролю тощо. За кожним із цих термінів стоїть власна гіпотеза старіння, і суперечки щодо того, яка з гіпотез є правильною, не вщухають.

Втім, незаперечне одне: для організму, який старішає, властиві певні зміни – від фізіологічних до психологічних. Серед них – підвищення концентрації адреналіну, вазопресину, адренокортикотропного гормону  та кортизолу в крові, зниження концентрації тестостерону, тироксину, трийодтироніну, зниження інсулінової активності крові, загибель клітин, вільнорадикальне ураження клітин, зниження толерантності до вуглеводів, гіперхолестеринемія, дисліпопротеїнемія, гіпертензивні реакції, зниження скорочувальної функції серця, гіперкоагуляція, а також зміна балансу негативних та позитивних емоцій. Беручи до уваги сказане вище, очевидно, що заходи, спрямовані на антистаріння, мають включати репарацію ДНК, застосування антиоксидантів, детоксикацію, активацію низки обмінних циклів та низки ферментів, впровадження заходів для зниження стресу тощо.

За матеріалами журналу "Медікс. Антиейджинг".

1398 0

Коментарі до статті