Багато людей не готові вводити до свого харчового раціону незнайомі їм продукти. Така підозріливість щодо нових продуктів харчування може посилюватися залежно від характеру та особистих властивостей людини. У крайніх випадках ця занепокоєність може ставати дуже серйозною та набувати рис фобії, тобто ірраціонального, постійного і навʼязливого страху.
Підозри є живильним ґрунтом для харчової неофобії – страху перед продуктами, технологія виробництва яких є складною і незрозумілою пересічному споживачеві.
Всі харчові продукти жорстко контролюються державними органами.
Ризик для здоров’я, за винятком звичайних харчових отруєнь в результаті потрапляння бактерій або гістамінів, є просто мізерним. Контроль за харчовою галуззю в Європі знизив імовірність виникнення ризиків до рівня менше, ніж один шанс на мільйон, а практично – ще нижче.
Хемофобія як психічний розлад
Хемофобія – ірраціональний страх перед будь-якими хімічними сполуками, що в крайніх проявах набуває форми манії або параної, коли людина відмовляється від вживання та користування всім, що може їх містити. Хемофоб відмовляється від хімії як такої, включаючи ліки, мило, пральні порошки, будь-які синтетичні матеріали (тканини, пластмаси, гуми тощо).
На думку фахівців, хемофобія як психічний розлад виникає, як правило, на фоні якогось іншого захворювання психіки і майже завжди є не основним, а супутнім його симптомом. Здебільшого, на хемофобію страждають люди, які зовсім не розуміються на хімії та фізіології і формують власне уявлення про вплив на їхній організм (зазвичай руйнівний і негативний) різних хімічних сполук.
Напади хемофобії можуть проявлятися у вигляді панічного страху перед хімічними сполуками або харчовими добавками, що супроводжуються нападами задухи, панічними атаками, стрибками пульсу. Іншими проявами хемофобії можуть бути різного роду алергії, шкірні висипи, екзема, висип у роті, почервоніння очей. Людина, яка страждає на гостру форму хемофобії, може відмовитися не тільки від користування звичними побутовими речами, а й від їжі, що містить смертельно небезпечні, на її думку, хімічні добавки. Крім того, таке ставлення до хімії хемофоб може проектувати на своїх рідних і дітей, забороняючи їм користуватися і вживати все те, що він вважає небезпечним.
Також хемофоб може відмовлятися виходити на вулицю, повну «задушливих вихлопних газів», почати відчувати страх перед «всюдисущою радіацією», «шкідливим випромінюванням мобільних телефонів». І що найгірше – відмовлятися від прийому лікарських препаратів, через що навіть звичайний грип може стати для нього смертельною хворобою.
Утім, хемофобія як психічний розлад є крайнім проявом страху перед хімічними продуктами. Найчастіше ми стикаємося зі значно м’якшими проявами харчових і технологічних фобій, що властиві психічно здоровим людям і закорінені в особливостях психології людей.
Також читайте «Надаю перевагу магазинним напоям»…
