Дуже часто батьки до доволі дорослого віку уникають мандрівок та порожів з дітьм. Мотивують це тим, що дитині буде важко перенести дорогу, що для неї це буде надмірним навантаженням, що це може призвести до хвороб… Можна перераховувати дуже довго. Але часто – це просто боязнь подолати власні страхи. Все дуже індивідуально. Але, якщо не спробуєш, то і знати не будеш, як воно).
Звісно, що вирушаючи у мандри з дітьми треба орієнтуватися на \”сімейний тип\” інфраструктури. Добре обирати індивідуальні маршрути, які будуть чітко пасувати саме вам та вашій дитині, коли нема чіткого графіку та залежності від інших.
Важливо, щоб у вас зі собою завжди було все необхідне для дитини. Тоді ви будете менше нервуватися, якщо десь затримаєтеся у пошуках нових вражень.
З власного досвіду знаю, що чим дитина молодша тим легше з нею мандрувати. І головне не робити з цього проблеми!
Тепер є усі необхідні допоміжні засоби для того, щоб у дорозі почуватися з дитиною зручно та безпечно:слінги, візочки ітд. Кожен обирає те, що йому до душі.
Звісно, що не йдеться про ектримальний відпочинок, проте прогулянках в гори на кілька годин – це, навіть, дуже добре!
Починайте з коротких відстаней та маршрутів. Спочатку спробуйте поїхати кудись на кілька годин. Далі на 1-2 дні. Якщо дитина добре переносить такі випробовування, то вирушайте вже і на довше.
Не треба забувати про акліматизацію. Тому не треба для перших мандрівок у дуже ранньому віці обирати маршрути, які не передбачають різку зміну клімату, а особливо, якщо подорож має бути короткотривалою.
Часто батьки не беруть дітей зі собою мотивуючи це тим, що дитина і так не буде цього пам’ятати. Але формування світогляду та багатьох інших моментів відбувається значно раніше, ніж ми думаємо. А ще залишаються фото та спогади, які ви потім зможете показати та розказати дітям. А вони це оцінять!
Діти дуже скоро ростуть. І час, що вони вже не захочуть з вами мандрувати, може настати скоріше, ніж ви наважитеся на спільні подорожі.
Бажаю всім гарних та безпечних маршрутів!
