Вважається, що розумові здібності досягають піку на третьому десятку життя людини й після цього поступово знижуються в міру старіння. Люди похилого віку нерідко страждають від провалів пам’яті – забувають найпростіші речі, не можуть пригадати імен добре знайомих людей. Чи справді погана пам’ять є обов’язковим атрибутом старості? І чи можна запобігти занепаду розумової функції?
До когнітивних (їх ще називають пізнавальними) функцій належать здатність засвоювати нові знання, концентрувати увагу і запам’ятовувати інформацію, гострота слуху і моторна координація, а також уміння планувати й виконувати декілька завдань одночасно. Щоб підтримувати ці функції на належному рівні, їх треба постійно тренувати – тобто навантажувати себе розумовою роботою різних напрямів. Без регулярного інтенсивного тренування когнітивні функції з віком знижуються.
Довгий час науковці вважали, що розумові можливості людини обмежені: до певного віку мозок розвивається, потім певний час наші здібності залишаються на одному рівні, а з досягненням поважних років поступово відбувається розумовий занепад. Найновіші дослідження показують, що ця концепція є хибною.
Те, що раніше вважалося нормальним віковим погіршенням пам’яті та кмітливості, насправді зовсім не є нормою. Розумову діяльність можна і треба активно стимулювати впродовж усього життя – й тоді жодний старечий маразм вам не загрожуватиме. Доказ цього – гострий розум і висока продуктивність навіть після вісімдесяти чи й дев’яноста років у людей, які займаються наукою.
Цілком безплідними щодо розвитку розумових здібностей заняттями є перегляд телевізійних ток-шоу чи серіалів, читання пригодницьких романів або мандри інтернет-нетрями. Такі приємні й комфортні способи проведення дозвілля допомагають знімати напругу й стреси, відновлювати психологічну рівновагу, але вони жодним чином не розвивають ваших розумових здібностей. Певну користь, можливо, принесе «старе-добре» заняття – розв’язування кросвордів. Принаймні, ви потренуєте функцію пригадування. Лише відносну користь принесуть і всілякі комп’ютерні програми та ігри для тренування пам’яті. Сьогодні науковці все частіше говорять, що вкрай важливо постійно навантажувати мозок цілком новими для нього видами діяльності. Завдяки цьому в мозку наче прокладаються нові стежки й формуються нові зв’язки – і він стає «пластичним», що стимулює потужну розумову діяльність. Вам навряд чи вдасться підвищити «пластичність» мозку, якщо ви не даватимете йому належного навантаження. Добре, якщо ваша щоденна діяльність пов’язана зі складними інтелектуальними завданнями та викликами. Але чи багато людей можуть похвалитися такою роботою? Науковці пропонують цікаві способи підвищення активності мозку. Станьте меломаном. Корисно слухати музику – якомога більше якісної музики, всіляких жанрів і стилів. Головне, щоб це була різна музика. Ви маєте свої улюблені групи чи музичні композиції і слухаєте їх постійно? Таким чином ви втоптуєте вже добре проторовані «стежки» в своєму мозку – а для розвитку розумових здібностей треба прокладати нові! Отже, слухайте нову для себе музику – відвідайте симфонічний концерт у філармонії, оперну виставу, джазовий фестиваль, виступ камерного хору, рок-концерт. Придбайте диски різних музичних напрямів та жанрів і просто насолоджуйтеся звучанням. Слухати нову для себе музику – це найлегший спосіб стимулювати розумову діяльность. Опануйте новий музичний інструмент. Ви не вмієте грати на жодному музичному інструменті? Цю прикрість ніколи не пізно виправити – були б бажання й наполегливість. Дані наукових спостережень свідчать, що у музикантів на 60% рідше, порівняно з людьми, які не грають на жодному музичному інструменті, розвивається деменція (старече слабоумство). Навчитися грати на піаніно чи на скрипці в дорослому віці – складне завдання. Тим краще для вашого мозку! Подумайте про це як про тренування, аналогічне тому, що ви даєте своїм м’язам у спортивному залі. Крім того, уявіть собі, як ви собою пишатиметеся, коли зможете продемонструвати нові навички в колі друзів і рідних. Вивчайте інші мови. Ще один дуже ефективний спосіб тренувати мозок – вивчати мови інших народів. У міру того, як ви будете засвоювати нові слова та вирази, вчитися правильно їх вимовляти й писати, а також опановувати логіку побудови граматичних форм і конструювати речення, – у мозку постійно формуватимуться нові стежки, що підвищуватимуть його «пластичність». Нещодавно проведене дослідження з’ясувало, що у людей, які володіють хоча б однією чужою мовою, хвороба Альцгеймера розвивається на п’ять років пізніше, ніж у тих, хто розмовляє лише рідною мовою. Процес вивчення мови вимагає концентрації уваги, тренує пам’ять, формує нові навички, розвиває моторні функції. Усе це – чудова гімнастика для вашого мозку. Наталія Кошманенко Також читайте:
