Якщо ви впізнали себе у цій фразі, пропоную проаналізувати, чому людям, які в мирний час тривожаться через кожну дрібницю зараз легше зберігати спокій. І що за цим може ховатися? Про це розповідає Психологічна підтримка
Маємо два аспекти:
1. Сталося найгірше.
Психіка тривожної людини весь час живе в очікуванні чогось поганого. Тривожиться по дрібницях, шукає скрізь каверзу, їй складно навіть повірити, що все може бути нормально.
Тривога – це страх спрямований у майбутнє. І тут сталась війна, психіка виявляється у середовищі, до якого постійно готувалася. Один із найсильніших страхів стає реальністю, очікування людини виправдовуються і тривога знижується.
Для маленької дитини світ – це сім’я. Виростаючи дитина продовжує очікувати від світу те саме, що й отримувала у дитинстві. Тривожна людина не чекає від світу добра, і не вірить, коли отримує його. А ось під час війни психіка потрапляє у ту «ранню війну», яка колись стала звичним станом для дитини.
2. Витіснення та замороження.
Психіка не може відчувати постійну сильну напругу, і витісняє почуття, які немає часу та місця переживати. Зараз важливо вижити. У дитинстві виживання метафорично означає зберегти відносини з сім’єю. А в реаліях війни – вижити буквально.
Сьогодні всі ресурси спрямовані на збереження життєздатності, а рефлексія почуттів буде згодом. Але чим більше часу мине, тим гірше для психіки. Якщо ви нічого не відчуваєте зараз, дієте на автоматі – вас обов’язково це наздожене. І чим раніше ви звернете на це увагу, тим краще.
Чим далі людина від бойових дій, то ширший її емоційний спектр, бо в неї є можливість видихати та проживати. Якщо ви в епіцентрі небезпечних подій, то приходиться тримати себе в тонусі та дбати про збереження свого життя, опираючись на злість та агресію, не має часу на переживання суму та горя.
⚡️Що варто робити в такому стані?
🔹якщо ви в епіцентрі подій, дозвольте собі бути в стані повної мобілізації та не відчувати нічого, окрім злості та ненависті. Так психіка захищає вас: вона вибриє не відчувати, аби зберегти життя, бо це зараз найголовніше;
🔹спостерігайте за цією зоною, усвідомлюйте, що ви вибираєте зараз не переживати цей досвід, і обов’язково дайте почуттям волю, коли буде безпечне місце та час;
🔹у кожного з нас зараз формується травма, важливо вчасно її усвідомити, звернутися за підтримкою, не думати, що це нормально – нічого не відчувати;
🔹якомога швидше донести себе до психотерапії та починати обробляти цей досвід війни;
Бережіть себе, своє ментальне здоров’я та Україну
Фото BalashMirzabey
