Основними симптомами синдром дефіциту уваги і гіперактивності (СДУГ) та причиною звернутися до лікаря є гіперактивність, що є проявом стомлення; дефіцит уваги – нездатність утримувати увагу на чому-небудь певний час та імпульсивність – нездатність загальмувати свої імпульсивні бажання.
Дітей зі СДУГ важко не помітити на фоні однолітків: вони надмірно рухливі та метушливі, не здатні ні на чому зосередитись, постійно діють, не подумавши, не вміють чекати, у них часто змінюється настрій… В результаті такі діти стають некерованими, неслухняними – вони не реагують на зауваження, що, зрозуміло, дратує батьків, які змушені застосовувати часті, але не результативні покарання.
Пік гіперактивності припадає на дошкільний та молодший шкільний вік, тому діти зі СДУГ часто можуть «похизуватись» низькою успішністю в школі та проблемами у спілкуванні з іншими людьми: вони не можуть довго гратись з однолітками, встановлювати та підтримувати дружні відносини.
Серед дітей вони є джерелом постійних конфліктів і дуже швидко стають знехтуваними. Як же діяти батькам? Cподіватись, що «переросте», чи активно боротися за гармонію у стосунках із власною дитиною та її щасливе дитинство?
До основних причин СДУГ належать:
- вплив спадкових факторів ризику
- нейробіологічні фактори
- раннє органічне ураження ЦНС під час вагітності та пологів
- вплив харчових токсинів або алергенів
- соціально-психологічні фактори
- соціальний вплив
Як лікувати СДУГ?
- Враховуючи досить вагомі соціальні наслідки, Всесвітня асоціація дитячої і підліткової психіатрії визнала СДУГ проблемою №1 у галузі охорони здоров’я дітей та підлітків. За статистикою, в Україні таких дітей 4-18%. Ефективним способом боротьби зі СДУГ є так звана нейропсихологічна корекція, що включає в себе вправи на розтяжку, дихальні вправи, вправи для дрібної моторики, вправи на релаксацію та вправи для розвитку комунікативної та когнітивної сфери.
- Вправи-розтяжки нормалізують гіпертонус та гіпотонус м’язів, наявність яких, як правило, проявляється в руховому неспокої, емоційній лабільності, порушенні сну. Діти зі СДУГ дуже важко розслабляються, тому ці вправи є надзвичайно важливим елементом терапії.
- Дихальні вправи покращують ритміку організму, розвивають самоконтроль. Під час глибокого дихання потрібно уважно стежити за тим, щоб рухалася діафрагма і залишались спокійними плечі. Дитині можна запропонувати покласти руку на область руху діафрагми, відчуваючи, як на вдиху рука піднімається вгору, а на видиху – опускається вниз. Дихання можна поєднувати з різноманітними вправами для очей і мовлення. Ефективним прийомом є підключення до дихальних вправ візуальної та сенсорної системи («надування» кольорових куль в животі, «вдихання» сонячного світла і золотистої енергії, тощо).
- Комунікативні вправи. Гіперактивним дітям дуже важко тривалий час підпорядковуватись груповим правилам, бо вони швидко втомлюються, не вміють слухати і виконувати інструкцію. Тому слід починати заняття в індивідуальній формі, потім поступово включаючи дитину до групової діяльності.
- Рухова активність та психогімнастика. Гіперактивним дітям не рекомендуються ігри із занадто вираженим емоційним компонентом, а також види спорту зі статичним навантаженням. Досить корисними вважаються фізичні вправи аеробного характеру, рівномірний тренінг легкої і середньої інтенсивності: біг, плавання, катання на велосипеді. Ефективною є психогімнастика, що допомагає дитині навчитися розуміти своє тіло, у невербальній формі корегувати свої емоційні переживання. Психолог застосовує ігри, етюди, в основі яких – спілкування у групі за допомогою жестів та міміки.
- Психолого-педагогічна корекція. При наявності емоційних порушень у дитини проводять терапію з використанням методик на зниження тривожності, розвитку комунікабельності, підбору сфер діяльності, де дитина відчуває себе впевнено. В цикл занять включаються вправи на розвиток уваги та пам’яті, методики на розвиток мислення і мовлення.
Всі ці заняття проводяться спеціалістами. Однак важлива роль у боротьбі із СДУГ відводиться безпосередньо батькам.
Пам’ятка для батьків
Батьки мають організувати режим дня та розклад, якого має дотримуватись дитина. Розклад дня має бути прикріплений на видному місці, а кожна зміна в розкладі має бути пояснена дитині завчасно.
Батьки мають постійно підтримувати дисципліну, дотримуватися встановлених правил і уникати повторення вказівок і вимог. Якщо дитина порушує правило, необхідно зробити лише одне попередження. Дитина має зрозуміти, що порушення правил несе за собою певні наслідки. Якщо ж дитина дотримується правил, їй дається невеличке заохочення.
З дитиною потрібно розмовляти стримано, уникаючи високих тонів голосу, не слід кричати на неї – адже вона може просто не почути і не зрозуміти адресовані до неї слова, коли на неї кричать. Взагалі спілкування з дитиною має носити позитивний характер.
Батькам слід докладати зусилля на рівні із спеціалістами, адже ваша підтримка і віра в успіхи дитини є чудовим стимулом і натхненням на успішне подолання проблеми на ім’я СДУГ.
Юлія ВОЛЯНСЬКА, лікар-психолог, співробітник кафедри загальної і медичної психології та педагогіки НМУ імені О.О. Богомольця:
«Роль батьків у боротьбі зі СДУГ важко переоцінити. Обов’язково перегляньте свої методи впливу на дитину. Дуже важливо виховувати в собі позитивне відношення, менше критикувати, а більше хвалити, заохочувати. Спокійні ігри, спокійна музика, теплі ванни – звертайтесь до цих занять, коли ваша дитина роздратована. Розпорядок дня має дуже важливе значення – точно знаючи, що і коли потрібно робити, дитина відчуває себе спокійніше. Ведіть список важливих справ, обідайте та вечеряйте в один і той самий час, вчіть дитину планувати свій день – почніть із того, що слід заздалегідь складати свій портфель в школу. Більше спілкуйтесь з дитиною: обговорюйте різні теми, ставте відкриті запитання, вислуховуйте відповіді і давайте позитивні коментарі. Ваша дитина має відчувати, що її справи вас цікавлять. Майте на увазі, що слід обмежити участь гіперактивних дітей у заходах, пов’язаних зі скупченням великої кількості людей. Також слід давати їм лише одне завдання на певний проміжок часу через проблеми з концентрацією уваги. Приділіть увагу також колу спілкування вашої дитини – друзі та партнери для ігор мають бути врівноваженими та спокійними.»
Підготувала Галина Теличук
спеціально для “Живи активно”
Читайте також:
