Ігрова залежність: міфи та реальність

Ігрова залежність: міфи та реальність

Всесвітня організація охорони здоров'я на офіційному рівні визнала, ігрова залежність - це розлад. Однак стосовно неї дотепер існує безліч міфів. Чи провокують ігри на насильство? Чи втрачають геймери зв'язок з реальністю? Та як зрозуміти, що комусь загрожує цей розлад, щоб вчасно отримати допомогу?

Залежність може виникнути стосовно до чого завгодно - мова може йти про потенційно корисні заняття (спорт, творчість, їжа, секс), а також ті, що соціально не схвалювані (алкоголь, наркотики та інші заборонені "радості").

Межу "нормальності" та точку неповернення, коли вибраний спосіб заспокоєння стає розладом не знайшли ще досі. На думку рsy-cпеців, вона перебуває там, де об'єкт залежності починає керувати людиною, а не навпаки.

Допоки ми щось контролюємо й можемо у випадку відмови від цього зберігати спокій - приводи для тривоги відсутні.

Однак відстежити подібні процеси часом досить складно.

Гра та насильство

Думки експертів стосовно того, чи варто було включати ВООЗ ігрову залежність в список розладів були досить різними.

Одні вчені акцентують увагу на позитивному впливу ігор на розвиток людини (наприклад, згідно з деякими даними, вони покращують когнітивні здібності), інших хвилюють негативні наслідки.

Про порушення в поведінці геймерів почали говорити, тоді коли популярність відеоігор стала зростати. Батьки дітей, які довго засиджувались за комп`ютером скаржились на те, що це негативно відбивається на їх навчанні. Разом з тим, жалісливі мами й тата та всі хто їм співчували побоювались, що комп'ютерні ігри сприяють розповсюдженню насильства, і "жорстокість в відеоіграх" може стати причиною стрільби в школі.

Однак, вчені з американського Університету Вілланова і Ратгерського університету спростували цю теорію: прямої залежності між відеоіграми та насильством в реальному житті немає.

Всі розмови стосовного негативного впливу віртуальних світів, сповнених жорстокості на незміцнілу психіку підлітків - це лише спроба відвернути увагу суспільства від фактів насильства, які реально існують (зокрема злиднів, нерівності в отриманні освіти, відсутності доступу до психологічної та соціальної допомоги).

Два головних страхи, які пов'язані з відеоіграми, зводяться до того, що людина від них стає більш агресивною та вони викликають залежність. Як ми вже переконались раніше, перше з цих побоювань безпідставне.

Навіть навпаки: ігри вчать імпульсивних людей справлятись зі своїми емоціями. Іншими словами, людина у віртуальному просторі "відіграє" те, що можливо, хотіла б втілити в реальне життя.

Що стосується другого твердження, то тут все складніше.

"Ми бачимо, що людина відчуває визначені складності й захоплюється іграми, - й припускаємо, що ці явища повинні бути якимось чином пов'язані. Однак ніякого строго наукового пояснення, як у випадку з дофаміном та нікотином, у прихильників включення ігрової залежності в список хвороб немає" - говорить Ендрю Пшибильський.

Прояви розладу у кожного можуть бути різними й нерідко змішуватись з іншими факторами. Це стосується й ігрової залежності.

Офіційна сторона

В січні 2020 року вийшла одинадцята, обновлена версія Міжнародної класифікації хвороб (МКБ). Поряд з азартною залежністю тут можна побачити й ігрову.

Навіщо потрібний офіційний діагноз? Щоб люди, яким складно контролювати свою ігрову поведінку мали змогу отримати лікування. На сьогодні в деяких країнах вже розробили програми допомоги таким пацієнтам.

Наприклад, у Великобританії відкрили першу клініку, яка фінансується державою (тобто фактично на гроші платників податків), яка спеціалізується на лікуванні (ігрового розладу" й залежностей, які пов'язані з інтернетом.

Як зрозуміти наявність проблем з іграми?

Всесвітня організація охорони здоров'я називає наступні ознаки ігрової залежності:

  •  втрата контролю над самим процесом гри (початок й завершення, частота й інтенсивність, тривалість, контекст);
  •  в жертву геймінгу ми приносимо інші інтереси та повсякденні зайняття;
  • -навіть негативні наслідки не здатні змусити людину зупинитись й відмовитись від гри.

Подібно будь-якій іншій залежності, такий розлад має вплив на всі сфери життя - ігри стають важливішими за здоров'я, гігієну, відносини, фінанси й інше.

І для проведення коректної діагностики необхідний час.

Людину офіційно визнають залежною, якщо перелічені вище симптоми зберігаються понад року.

Форми ігрової залежності

Група людей з ігровою залежністю не є однорідною. Дослідники виділяють два типи патологічних геймерів й за основу класифікації беруть особистісні характеристики й мотивації:

  1.  антисоціальні, імпульсивні
  2.  емоційно вразливі

Фокус-група складалась зі 126 людей, які проходили курс лікування від ігрової залежності в одній з іспанських клінік.

Пацієнти брали участь в анкетуванні: їх запитували про інтенсивність ігор, самоконтроль, проблеми психічного здоров'я, зловживання психоактивних речовин, а головне - ступінь імпульсивності.

Перша група залежних (68% вибірки) виявились імпульсивнішою ніж інша. Також вона характеризувалась вищими показниками ігрової залежності, депресії, тривоги й супутніх психологічних розладів.

Таким чином, не ігри роблять людей імпульсивними, а скоріше самі імпульсивні по своїй природі люди обирають ігри як альтернативний метод, який дозволяє їм заспокоїтись.

За матеріалами: https://knife.media/game-addiction-myths/?utm_source=facebook.com&utm_medium=social

38 0

Коментарі до статті