Кіста Бейкера – це припухлість чи набрякання у підколінної області, викликані потраплянням рідини з колінного суглоба в задню підколінну частину ноги. Кісту Бейкера іноді називають підколінної кістою. Розповідають “Здоров’я суглобів”.
Коли надлишок рідини в колінному суглобі (синовіт) стискається масою тіла між кістками колінного суглоба, він може відділятися від суглоба та випирати, утворюючи заповнений рідиною мішок.
Назву кісті дали у пам’ять про британського хірурга Вільяма Морранте Бейкера (1839-1896), який вперше описав цей стан.
Кісти Бейкера не рідкість і можуть бути викликані практично будь-якою причиною набряку суглобів, насамперед артритом. Найбільш поширеним типом артриту, пов’язаним з кістою Бейкера, є остеоартрит, також званий дегенеративним артритом.
Кісти Бейкера можуть виникати у дітей з ювенільним артритом колінного суглоба. Вони також з’являються в результаті розриву хряща (наприклад, розриву меніска), ревматоїдного артриту та інших проблем з коліном чи його травм.
Симптоми і ознаки
Кіста Бейкера може і не викликати жодних симптомів, або може викликати біль та/або ускладнення в колінах, а також певну штивність при згинанні чи розгинанні коліна. Іноді може спостерігатися значне зменшення обсягу рухів коліна.
Кісту Бейкера зазвичай добре видно – вона має кшталт опуклості за коліном. Це надто помітно при стоянні і у порівнянні з протилежною коліном. Зазвичай ці опуклості м’які і чутливі на дотик.
Можуть ускладнюватися поширенням рідини вздовж ноги між м’язами гомілки (розшарування). Кіста може розірватися, при цьому рідина буде стікати по внутрішньому боці ноги. Це викликає швидкий набряк ноги і появу безболісного синця на литці під коліном.
Кісти Бейкера можуть бути візуально діагностовані на лікарняному огляді і підтверджені дослідженнями (ультразвуком, ін’єкцією контрастного барвника в коліно або МРТ) при необхідності. За допомогою цих тестів лікарі можуть виключити інші причини набряку за коліном (включаючи тромбоз глибоких вен, підколінну аневризму і неврому).
Як лікувати кісту Бейкера?
Кісти Бейкера часто лікуються хірургічним видаленням надлишку рідини з коліна у поєднанні з ін’єкціями кортизону.
При розривах хряща і інших внутрішніх проблемах коліна, операція може бути найкращим варіантом лікування. Під час хірургічної операції (зазвичай з використанням артроскопа) хірург може також видалити опухлу тканину (синовіальну оболонку), яка призводить до утворення кісти.
У період відновлення часто призначається фізіотерапія. Призначаються також ліки для полегшення болю і запалення, в тому числі протизапальні препарати, що відпускаються без рецепта.
Домашні відновлювальні засоби включають холодні компреси, відпочинок і недопущення надмірного використання або травми ураженого коліна.
Чи можна запобігти появі?
Немає жодної профілактики, крім мінімізації будь-якого основного захворювання – артриту.
-150x85.png)