Естетичне здоров’я є одним із важливих показників якості життя людини.
Стан шкіри свідчить про вік та здоров’я людини, саме тому старіння шкіри, особливо шкіри обличчя, часто супроводжується зниженням рівня самооцінки та ефективності соціальних контактів.
Крім омолоджувального ефекту пілінг чинить лікувальний вплив за таких патологічних станів:
• вугрова хвороба (акне);
• постакне (розширені пори, рубці);
• гіперпігментація;
• гіперкератоз;
• нерівна текстура шкіри.
Здебільшого пілінг виконують на відкритих ділянках: шкірі обличчя, шиї, декольте, кистей рук, однак за необхідності можливе його використання на будь-яких інших ділянках тіла.
Процес пілінгу складається з трьох послідовних етапів.
1. Передпілінг, або підготовка шкіри до пілінгу. Цей етап необхідний для детального ознайомлення з особливостями шкіри пацієнта, перевірки її реактивності, наслідків використання спеціальних косметичних препаратів у домашніх умовах для того, щоб забезпечити вирівнювання поверхневого рогового шару для більш рівномірного та ефективного пілінгу, а також зменшити ризик розвитку ускладнень. З цією метою зазвичай використовують гліколеву кислоту низької концентрації, ретинол і депігментуючі засоби.
2. Процедура пілінгу включає такі послідовні етапи: очищення шкіри, нанесення кислоти, нейтралізація кислоти, завершення процедури.
3. Післяпілінговий відновлювальний період. Після процедури молоді клітини шкіри на деякий час залишаються беззахисними перед дією факторів зовнішнього середовища. Тому основними завданнями постпілінгового догляду є захист шкіри від ультрафіолетових променів, мікроорганізмів, механічних пошкоджень, а також знеболювання. У цей період обов’язковими є м’яке очищення шкіри, використання сонцезахисних, зволожувальних, регенеруючих препаратів та спеціальних плівок, якими вкривають зони пілінгу до відновлення цілісності шкіри.
У постпілінговий період слід використовувати спеціальні косметичні засоби, які забезпечують зменшення неприємних відчуттів після процедури, швидку нормалізацію зовнішнього вигляду шкіри, запобігають виникненню небажаних наслідків (рубці, пігментація).
Поверхневий пілінг виконують при жирній проблемній шкірі, акне, розширених порах, гіперпігментації, гіперкератозі з метою профілактики старіння та корекції незначних вікових косметичних дефектів. Даний вид пілінгу неефективний у пацієнтів з вираженими віковими змінами шкіри. Для поверхневого пілінгу краще використовувати ферменти, низькі концентрації фруктових кислот.
Для досягнення стійкого ефекту слід провести курс процедур (6–10 сеансів 1 раз на тиждень).
Поверхневий пілінг можна використовувати в процедурах глибокого очищення і зволоження шкіри. Його виконують один раз на тиждень або один раз на 2–3 тижні, але чим менший інтервал між процедурами – тим швидше досягається бажаний результат.
Ускладнення, розвиток яких можливий після процедури поверхневого пілінгу:
· приєднання вторинної інфекції;
· тривала еритема;
· набряк.
Ці ускладнення виникають, якщо процедури поверхневого пілінгу поєднують із застосуванням інших активних абразивних препаратів та методів.
Пілінг середньої глибини застосовують для корекції постакне і виражених вікових змін шкіри, таких як глибокі зморшки, особливо навколо очей, рота, на переніссі, нависання шкірних складок через втрату еластичності шкіри, старечий кератоз, стрії, розтяжки на шкірі тіла. Його використовують також для підготовки шкіри до пластичних операцій. Для пілінгу середньої глибини краще використовувати фруктові кислоти.
За необхідності процедуру можна повторити після повного відновлення шкіри, зазвичай через 3–4 місяці. Для профілактики старіння використання даного виду пілінгу недоцільне.
Після процедури пілінгу середньої глибини можливе виникнення таких ускладнень:
· тривала еритема;
· приєднання вторинної інфекції;
· гіпер- чи гіпопігментація;
· утворення рубців;
· болючість;
· потовщення дерми та епідермісу;
· порушення структури сосочкового шару дерми;
· алергічні реакції на препарати, які використовують для хімічного пілінгу.
Глибокий пілінг є агресивною медичною процедурою, тому його проводять у стаціонарі під наркозом. Ця процедура дає змогу досягти значного омолодження шкіри, ліквідувати глибокі зморшки і пігментні плями, скоригувати зону підборіддя, забезпечити інтенсивний ліфтинг-ефект. Для глибокого пілінгу використовують переважно ферменти, проте, на жаль, ризик розвитку ускладнень при цьому досить високий.
Пілінг розрізняють не тільки за глибиною, але й за методом впливу на шкіру.
Під час механічного пілінгу верхні шари шкіри знімають за допомогою особливих абразивних речовин або спеціальних косметичних інструментів. До поверхневого механічного пілінгу відносяться гомаж, скраб, мікрокристалічна дермабразія.
Хімічний пілінг
Хімічний пілінг – це процедура нанесення на шкіру розчинів різних кислот з метою її омолодження та корекції косметичних дефектів.
Кислоти забезпечують рівне й контрольоване злущування кількох шарів старих відмерлих клітин. Це сприяє омолодженню шкіри, крім того, стимулюється продукція молодих клітин і волокон колагену, що забезпечує підвищення її тонусу та еластичності.
Абсолютні протипоказання до проведення хімічного пілінгу:
• активні прояви вірусних інфекцій (вірусні бородавки, герпес, контагіозний молюск);
• висипання на шкірі пустульозного характеру;
• видимі пошкодження шкіри.
Відносні протипоказання:
• алергодерматози: екзема, атопічний дерматит, нейродерміт; купероз, гірсутизм.
Найпоширенішим у косметології є хімічний пілінг з використанням АНА-кислот, до яких належать яблучна, піровиноградна, лимонна, молочна та гліколева кислоти. АНА-кислоти не мають безпосередньої пошкоджувальної дії на епідерміс, вони руйнують міжклітинні зв’язки в більш глибоких шарах, пришвидшуючи тим самим процеси відлущення й оновлення завдяки стимуляції поділу й диференціації клітин епідермісу. Особливо широко застосовують гліколеву кислоту. Завдяки маленьким розмірам молекули вона легко долає роговий шар, досягає нижніх шарів епідермісу і навіть проходить через базальну мембрану і дерму, де стимулює синтез колагену і глікозаміногліканів.
Доведено, що гліколева кислота має також антиоксидантні та протизапальні властивості.
• поєднання використання триоцтової з іншими кислотами, що посилює ефективність пілінгу (за невисоких концентрацій кожної з них);
• введення в розчин гліцерину, пропіленгліколю та інших речовин, які сприяють більш повільному та рівномірному проникненню кислот у шкіру;
• блакитний барвник дозволяє косметологу контролювати рівномірність нанесення препарату;
• глибина пілінгу визначається кількістю препарату, а не кількістю накладених шарів, при підрахунку яких можливі помилки.
Підсумувавши все зазначене вище, можна зробити висновок: якими б чудодійними не здавалися ефекти пілінгу, для його використання існують певні протипоказання, ігнорування яких може призвести до небажаних результатів і погіршити перебіг запальних процесів шкіри, куперозу, гіпертрихозу. Проведення пілінгу поєднане з ризиком розвитку таких ускладнень, як подразнення і запалення шкіри, активація герпевірусної інфекції, постпілінгова гіперпігментація, стійка еритема, утворення рубців. Тому, зважившись на проведення будь-якого виду хімічного пілінгу, слід врахувати усі переваги та недоліки цієї процедури і виконувати її тільки у кваліфікованого лікаря-косметолога у спеціалізованому медичному центрі.
Хімічний пілінг проводять у косметичних салонах або клініках естетичної медицини. Безпосередньо перед проведенням процедури шкіру очищують спеціальними розчинами для знежирення і нормалізації кислотності. Рівним шаром наносять на шкіру розчин кислоти і через кілька хвилин – розчин-нейтралізатор. Після процедури шкіру зволожують спеціальним кремом. Поверхневий хімічний пілінг проводять у кілька сеансів (4–10) через 10–15 днів. Між процедурами пілінгу пацієнтові можна рекомендувати використовувати слабкі розчини кислот для підтримки ефекту.
Оскільки поверхневий пілінг діє досить ніжно і акуратно, практично не зачіпаючи живі клітини, то і зовнішній вигляд після проведення цього виду пілінгу не змінюється (можливі невелика сухість, стягнутість шкіри). Постпілінговий догляд практично не відрізняється від звичайного, щоденного. Шкірі потрібно трохи більше ніжності та делікатності.
С.О. Галникіна, д. мед. н., професор
/Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського,
спеціально для “Живи Активно”
