Що означає “бути розумним”? Мислити аналітично, бачити та пропонувати нестандартні способи розв’язання проблеми чи вибирати найбільш практичні виходи зі складних ситуацій? Американський психолог, професор психології Оклахомського університету Роджер Стернберг на стороні тих, хто переконаний, що ІQ не може бути об’єктивним показником рівня інтелекту, бо останній являє собою конгломерат аналітичних, практичних та творчих здібностей. Нижче ми вас познайомимо з триархічною теорією інтелекту Стернберга і з тим, як наш успіх залежить від вміння використовувати всі ці три типи інтелекту, що нам дає здатність знаходити та признавати свої слабкі сторони й чому вважатися “розумним” в одній культурі не обов’язково означає бути “розумним” в іншій.
Яким чином ми визначаємо чийсь інтелект? По здібностях проходити тести чи робити вирахування? Професор психології Роберт Дж. Стернберг розглядає інтелект не як вузьку монолітну якість, яка дозволяє нам успішно грати в шахи й отримувати високі оцінки, а як взаємозв’язок між аналітичними, практичними та творчими аспектами розуму. І це має назву “теорія інтелекту”.
Три типи інтелекту
Аналітичним інтелектом називають чисту силу мозку, з якою ви опрацьовуєте інформацію. Він використовується, коли вам потрібно щось проаналізувати чи розв’язати проблему. Для виміру цього типу інтелекту використовуються тести ІQ, які, на думку Стернберга, абсолютно не підходять для визначення загального рівня інтелекту, оскільки сфокусовані лише на аналітичних здібностях мозку.
Творчий інтелект залучається, в ситуаціях коли люди намагаються думати креативно та ефективно пристосовуються до нових ситуацій. Цей вид інтелекту відповідає за отримання та узагальнення інформації. А також за здібність використовувати знання та навички, які вже є, в нових чи незвичних умовах.
Практичний інтелект передбачає вміння розв’язувати повсякденні задачі в реальному світі. Стернберг називає цей інтелект “street smart” – кмітливістю, яка показує, наскільки добре людина пристосована до зовнішнього середовища. Цей тип інтелекту спрямований на адаптацію в навколишньому світі чи його зміни.
Він пише:
Розумна поведінка містить в собі адаптацію до зовнішнього середовища, його зміну чи вибір кращого.
Коли ви вимірюєте рівень цього типу інтелекту, ви враховуєте не тільки розумові здібності, але й такі фактори, як емоції й відносини, які також впливають на те, наскільки успішно людина приймає рішення. Лідер, який вміє розуміти й мотивувати людей так само добре, як й делегувати відповідальність правильним виконавцям, повинен бути високо оціненим саме з точки зору практичного розуму.
Серед важливих аспектів практичного інтелекту можна відзначити вміння навчатись. Щоб отримати знання недостатньо мати досвід сам по собі – потрібно ще вміти черпати з нього ключову інформацію, яку можна адаптувати для інших ситуацій.
Інтелект успіху
Професор Стернберг описує розумну людину, як таку, що може знайти правильний баланс між різноманітними можливостями усіх видів інтелекту при їх використанні в розв’язанні проблем, з якими стикається. Стернберг також вважає можливим для людини розвивати в собі більш ніж один тип інтелекту. Багато людей використовує всі три види на високому рівні. Це може бути причиною їх успіху в житті.
Стернберг відзначає, що люди, які досягають успіху, звичайно “знайшли те, що вони дійсно добре роблять”. І що сфери цього досвіду можуть змінюватись у різних людей. Також важливо, що за словами Стернберга, визначити, що ви робите не так добре, й знайти ресурси, щоб компенсувати ці недоліки.
Ось як Стернберг пояснює свої погляди на інтелект:
Я віддаю перевагу говорити про “інтелект успіху”. З тієї причини, щоб зробити акцент саме на використанні інтелекту для досягнення успіху в житті. Тому я визначаю розум як навичку в досягненні того, що ви хочете досягнути в житті у вашому соціокультурному контексті. Це означає, що у людей різні цілі: для деяких це отримати відмінні оцінки в школі й досягти успіху в тестах, а для інших, можливо, стати дуже добрим баскетболістом, актрисою чи музикантом.
Важливо також приймати свої слабкі сторони й недоліки зовнішніх умов, розуміти де їх межа. Стернберг вказує, що бути “успішно розумним означає знати, коли взнаходитесь в неправильному місці в неправильний час – на неправильній роботі, в неправильних відносинах чи неправильному місці для життя”.
Інтелект в різних культурах
Також варто відзначити, що, що за словами Стенберга, вважатись “розумним” в одній культурі не обов’язково означає бути розумним і в іншій. Незалежно від обставин, ви просто повинні знайти краще місце й діяльність для себе, щоб максимально використовувати свої здібності.
Працюючи над ширшою моделлю інтелектуальних здібностей, Стернберг таким чином розробив свою власну міру того, як людина використовує інтелект. Більш детальну інформацію щодо досліджень Роберта Дж. Стернберга можна знайти в книзі “За межами ІQ: триархічна теорія інтелекту”, також там ви матимете можливість перевірити ефективність авторського тестування інтелектуальних здібностей.
За матеріалами: https://monocler.ru/triarhicheskaya-teoriya-intellekta-sternberga/
