Село Савинці Тростянецького району Вінницької області лежить подалі від великих доріг. Їду мальовничими полями в самому серці України, в повітрі спокій та приємна прохолода, ще з десяток кілометрів та дві-три зупинки, щоб розпитати дорогу, і я на відкритті чергового спортмайданчика. Команда організаторів з Фонду Кличка та Фундації Кока-Кола вже на місці встановлює обладнання і готує свято.
На порозі школи зустрічаю директора Савинецької школи Миколу Олександровича Майданика та добре вже знайомого керівника проекту «Клич друзів – граймо разом!» Віктора Колесника. Про щось розмовляють. Підхожу, знайомлюсь з директором і приєднуюсь до розмови.
– Розумієте, вчитель або може захопити дітей, або ні. Вважаю, що від цього все залежить. Від особистості вчителя, – переконує співрозмовника Микола Олександрович. – Нам от пощастило, у нас вже близько десяти років працює справжній ентузіаст Марущак Василь. Пам’ятаю, як тільки прийшов, відразу згуртував навколо себе молодь села. Людина творча, він весь час урізноманітнює форми і методи роботи з учнями, популяризує у нас в селі різні види спорту – теніс, волейбол, баскетбол, легку атлетику, вільну боротьбу, футбол. Особливу увагу приділяє хокею на траві, ми їм займаємось майже професійно.
Хокей на траві для мене завжди був трохи загадковим видом спорту, тож прошу директора розповісти докладніше, що то за гра і звідки така любов до неї в селі. Бачу, що питання чекали, і директору є чим похвалитись з цього приводу.
– Ми Чемпіони України 2010 року серед учнів 1995-1996 років народження. Наші вихованці у складі збірної України ставали навіть чемпіонами Європи. Працюємо з Ободівською спортивною школою, ми в них щось на зразок філії. У Вінницькій області взагалі цей вид спорту має велику популярність. У Вінниці є відома команда «Колос-Секвоя», так там теж грають і наші вихованці. Наші діти їздять по всій Україні, беруть участь у змаганнях і це їм дуже цікаво.
Несподівано. Розпитую далі про те, як тренуються, звідки спеціальний інвентар, що взагалі потрібно, щоб займатись цим видом спорту.
– Для хокею на траві – в нашому випадку це на болоті – треба небагато, але й того не вистачає. Діти самі по мірі можливостей забезпечують себе інвентарем, та той, що є, на жаль, швидко зношується без належного покриття на спортивному майданчику, – вже не так оптимістично розповідає директор школи. – Добре, що є такі ініціативи, як «Клич друзів – граймо разом!», що підтримують спорт серед молоді, забезпечують школи найнеобхіднішим. Адже, щоб заохотити дітей серйозно займатися фізкультурою і спортом, одного ентузіазму вчителя замало, потрібно також якісне обладнання, зокрема спортивні майданчики, яких сьогодні вкрай не вистачає. От нам сьогодні пощастило, у нас і тренер першокласний, і спортмайданчик тепер теж буде першокласний!
Поки спілкуємося, починається офіційне відкриття: короткі урочисті промови організаторів та директора, а далі – вся увага дітям. Ведучий не зволікаючи кличе всіх змагатися і випробовувати новий майданчик. Випробування цілком успішні – ніхто не залишається без призів та подарунків: м’ячі, тенісні ракетки, футболки, календарі тощо. Дивлячись на те, як діти вправно виконують завдання ведучого, переконуюсь, що ініціатива Фонду Кличко і Фундації Кока-Кола не даремна і майданчик в Савинцях точно не буде порожніти!
