Немає однозначної думки в дослідженнях щодо впливу фізичних вправ на мозок: а саме щодо здатності вправ зменшувати тривожність, водночас сприяючи зростанню нових нейронів у вентральному гіпокампі. Справа в тому, що ці молоді нейрони, як правило, збудливіші, ніж їх більш зрілі аналоги, і тому фізичні вправи повинні призводити до збільшення занепокоєння, а не його зменшення.
Тімоті Шенфельд (Timothy Schoenfeld) та його колеги з Прінстонського університету (Princeton University, Нью-Джерсі, США) продемонстрували, що фізичні вправи також зміцнюють механізми, які не дозволяють цим клітинам мозку активізуватися.
Застосувавши у дослідженні мишей, команда дослідників помітила, що коли мишам дозволяли регуляно фізично себе навантажувати, вони піддавалися стресу (обливанню холодною водою) – у їхньому мозку відбувався сплеск активності нейронів, що блокувало збудження у вентральному гіпокампі, відділі мозку, який регулює ступінь занепокоєння.
Крім того, дослідницька група чітко визначила клітини та регіони мозку, важливі для регулювання тривожності, які можуть допомогти вченим краще зрозуміти і лікувати тривожні розлади у людей. Дослідники виявили, що біг запобігає активації нових нейронів у відповідь на стрес. У мишей, які мало рухаються, стрес активує нові нейрони в гіпокампі, але після 6 тижнів бігу активація як нових, так і зрілих нейронів у результаті стресу не відбувалася.
Проаналізувавши всі дані, автори дослідження стверджують, що фізичні вправи покращують регулювання тривожності, залучаючи локальні регулюючі механізми у вентральному гіпокампі.
За матеріалами: Schoenfeld T.J., Rada P., Pieruzzini P.R., Hsueh B., Gould E. «Physical exercise prevents stress-induced activationof granule neurons and enhances local inhibitory mechanisms in the dentate gyrus». J. Neurosci. 2017
Коментар редакції: «Дослідники повідомляють, що фізична активність реорганізує мозок так, що його реакція на стрес зменшується і тривожність з меншою імовірністю заважатиме нормальному функціонуванню мозку».
