Складність проблем із психічним здоров’ям можна оцінити за тим, який вплив вони мають на повсякденне життя, а також з огляду на обставини, які призвели до них. Якщо такі проблеми серйозні, вони можуть бути дуже загрозливими, негативно впливати на спосіб життя, відносини з іншими, продуктивність роботи тощо.
Про те, коли звертатися по психологічну підтримку.
Уявімо, що ви маєте важливий іспит. Хвилюватися і стресувати перед таким випробуванням – нормально. Але якщо ви тривожитеся настільки сильно, що пропускаєте навчальний день, аби цей іспит не складати, це може бути серйозним сигналом і приводом для звернення до спеціаліста з психічного здоров’я, адже тривога порушує повсякденну рутину.
Якими є «червоні прапорці» серйозних проблем із психічним здоров’ям?
Є багато маркерів, які можуть сигналізувати про серйозні проблеми з психічним здоров’ям, і на які варто звертати увагу. Умовно їх можна поділити на три групи: зміни настрою, зміни поведінки та фізичні зміни. Розгляньмо кожен із них.
Зміни настрою:
- відчуття смутку або пригніченості упродовж тривалого часу без конкретної причини;
- постійні помітні зміни настрою від дуже хорошого до дуже поганого;
- постійне або надмірне хвилювання через стресові події чи випадки;
- відчуття порожнечі або апатії до тих аспектів життя, які раніше приносили задоволення;
- спалахи гніву, агресивності, застосування насильницьких дій до інших;
- проблеми з емпатією щодо думок і почуттів інших людей.
Зміни поведінки:
- поява суїцидальних думок або поведінки;
- завдання собі ушкоджень, наприклад, порізів;
- відчуття «втрати часу» або поява значних прогалин у пам’яті;
- відмова від спілкування з друзями, членами сім’ї або участі в заходах, які вам подобалися раніше;
- нав’язливі думки або віра в те, що не є реальним;
- поява галюцинацій або сенсорних переживань, які здаються реальними, але не є такими. Наприклад, чути голоси, які ніхто інший не чує, або відчувати, як щось повзає по вашій шкірі, хоча це насправді не так.
Фізичні зміни:
- Раптове потовиділення, напади нудоти, прискорене серцебиття або утруднене дихання разом із сильним занепокоєнням або страхом;
- порушення режиму сну: забагато або замало сну;
- відчуття втоми незалежно від того, скільки ви спите;
- помітні зміни статевого потягу або сексуальної активності;
- помітні зміни харчової поведінки: обмеження в їжі або переїдання, відчуття страху перед їжею без видимих причин або проблеми із прийняттям тіла, пов’язані з вагою чи прийомом їжі.
Якщо ви або ваші близькі маєте одну або кілька з наведених ознак протягом двох тижнів або більше, подумайте про те, щоб звернутися за підтримкою до спеціаліста з психічного здоров’я. Пам’ятайте, що довше людина обходиться без лікування, то серйознішими можуть бути наслідки для всього здоров’я.
Першим кроком до допомоги може стати розмова з тими, кому ви довіряєте. Розкажіть їм про свої переживання і попросіть про підтримку. Це не замінить звернення до спеціаліста з психічного здоров’я. Проте друзі і близькі можуть підтримати вас в інший спосіб: створити безпечний простір для того, щоби ви могли поділитися почуттями, підтримати вас в процесі лікування, заспокоїти, коли ви перенапружені.
Важливо також за появи тривожних ознак обов’язково звернутися до спеціаліста: психолога, психотерапевта чи психіатра.
Матеріал розроблений в межах Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, ініційованої першою леді України Оленою Зеленською, що впроваджується Міністерством охорони здоров’я України разом із партнерами за сприяння Всесвітньої організації охорони здоров’я.
