Рам Банді приїхав з Індії до України 18 років тому. Він не тільки здобув тут освіту та створив родину, але й знайшов хобі – улюблені справи, які допомагають відволікатися від буденності та долати нові висоти. Висоти – в прямому значенні цього слова. Одне із захоплень Рама – парашутний спорт. Перший стрибок він здійснив кілька років тому, і так захопився, що, зрештою, став професіоналом і тепер навчає стрибати з парашутом інших. Інше хобі – йогу – Рам «привіз» із собою з Індії. Але саме в Україні став займатися цією справою серйозно. Тут дізнався й про антигравітаційну йогу. Саме про це розповів Рам Банді.
– В Україні, мабуть, як і в багатьох слов’янських країнах, існує стереотип, згідно з яким в Індії ледь не кожен є йогом. Чи справді у вас на батьківщині йога дуже популярна?
– Звичайно, йога у нас дуже популярна, але хибно думати, ніби кожен індус – йог. Йога – це частина індійської культури, вона присутня в житті кожного індуса, як частина національної традиції. Але серйозно практикує її не так багато людей, як може здатися. Водночас, є ентузіасти, які вдосконалюють це мистецтво, шукають нові можливості, нові асани в йозі, намагаються зробити її доступною для кожного. Як і більшість індусів, я був знайомий з йогою, але вдосконалювати свої знання, свою практику почав вже в Україні. Помилково думати, ніби у вас в країні немає інструкторів, які глибоко знаються на цьому питанні. Я почав серйозно займатися йогою саме в Україні, тут є інструктори високого рівня.
– Вас не оминуло одне з останніх модних віянь – антигравітаційна йога. У чому її особливість?
– Антигравітаційну йогу ще називають йогою в гамаку чи йогою в повітрі. Робити асани в повітрі запропонував бродвейський танцюрист Христофер Харісон. За короткий час антигравітаційна йога стала дуже популярною. Гамак, зроблений зі спеціального парашутного шовку, оснащений ручками, дає змогу з легкістю виконувати асани, які важко зробити на підлозі. У ньому легше розслабитися, легше прогнути спину, можна виконувати перевернуті асани – тобто вправи вниз головою. На підлозі це дається досить важко, а на заняттях у гамаку можна з першого ж разу знаходитися головою донизу 5–10 хвилин. Крім того, у гамаку для антигравітаційної йоги можна сидіти, лежати, висіти – все, що завгодно. І, повторюся, те, що складно у звичайній йозі, в антигравітаційній – легко, доступно навіть новачку.
– Чи складно перейти від одного виду йоги до іншого? Тобто, чи може, наприклад, людина, що займалася звичайною йогою на підлозі швидко адаптуватися до занять у гамаку?
– Це відбувається дуже легко. Йога в гамаку прекрасно підходить і для новачків, і для тих, хто завжди робив асани на підлозі. Серед тих, хто приходить на заняття, є упередження, ніби спочатку потрібно займатися традиційною йогою, а вже потім переходити до антигравітаційних занять. Це не так. Починати можна одразу з йоги в гамаку. Головне, щоб було бажання.
– Цей напрям йоги зараз дуже популярний не тільки в Європі чи США. Мабуть, в Україні також багато бажаючих займатися саме йогою в гамаку…
– Я сам веду заняття і бачу, наскільки це цікавить людей. Можна без перебільшення сказати, що антигравітаційна йога – це модно. Втім, мода виправдана. Адже займатися справді приємно й легко. Головне – довіритися гамаку, в якому проходить заняття, і розслабитися. У студії, в якій я працюю, більшість відвідувачів прагне потрапити саме у групи антигравітаційної йоги.
– Ви займаєтеся з учнями і традиційною, і антигравітаційною йогою. Але коли зрештою знаходите час для себе, якому з видів йоги віддаєте перевагу?
– Під час занять з групою сам я займатися не можу, адже кожному потрібно приділити увагу, десь підстрахувати, підтримати, щось підказати. Тому намагаюся або прийти до занять, щоб приділити час собі, або часто залишаюся після групових тренувань. Намагаюся займатися годину вранці і годину ввечері. Якщо знаходжуся у студії, то віддаю перевагу асанам у гамаку – адже вдома у мене його немає. А в домашніх умовах займаюся традиційною йогою.
– Ще одне з ваших захоплень – парашутний спорт. Ви не хотіли б об’єднати обидва захоплення – якщо це взагалі можливо…
– Ще такого не робив, але вже про це думаю. Маю таку мрію: у вільному падінні виконати позу лотоса. Щоб реалізувати цей план, доведеться трохи потренуватися, але нічого неможливого в цьому немає. Взагалі людям, які мають інтерес до якоїсь справи – наприклад, до тієї ж йоги чи екстремальних видів спорту – я раджу відкинути страх і хоча б раз спробувати. Поки не зробиш перший крок, не зрозумієш, подобається тобі, чи ні. Отже, поки не ризикнеш, не подолаєш свою лінь чи страхи, не знайдеш улюбленої справи. А вона потрібна кожному з нас.
Історія антигравітаційної йоги починається у 90-х роках минулого століття. Саме тоді бродвейський танцюрист, гімнаст, режисер і хореограф Христофер Харісон створив трупу, яку назвав AntiGravity®. Автор ідеї вигадав чимало пристосувань, завдяки яким гімнасти й танцюристи його трупи могли виконувати трюки в повітрі. Серед таких антигравітаційних винаходів – спеціальний гамак (або гойдалка). У цьому гамаку Крістофер Харрісон почав першим робити асани з йоги. Розробник методики каже, що завдяки гамаку усі вправи виконуються без навантаження на хребет. Це дозволяє людині повністю розслабитися і швидко відновити сили. До фітнес-клубів США антигравітаційна йога потрапила у 2007 році. Минуло трохи часу, і новий вид тренувань набув популярності в Європі. В Україні заняття з антигравітаційної йоги проводять понад рік.
