Розлади харчування – невід’ємний атрибут цивілізацій, які перемогли голод.
Розлади харчової поведінки завжди мають на увазі незбалансованість раціону при доступності продуктів харчування. Їжа відділяється від свого функціонального призначення і починає виконувати складну роль, яку належить вивчити.
Виділяють два специфічних типи харчових розладів у дорослих – bulimia nervosa і anorexia nervosa
Булімією прийнято вважати компульсивні напади переїдання, вони можуть супроводжуватися рядом емоційних розладів, пов’язаних з тривогою.
У цьому розладі кризи полягають в одноразовому споживанні великої кількості їжі. Після насичення характерно прагнення позбутися від з’їденого.
Перші описи штучно викликаної після бенкету блювоти датуються часом Стародавнього Риму.
Ментальна анорексія описується як систематичне порушення харчової поведінки, яке найбільш явно проявляється в значному скороченні живлення.
Ментальна анорексія була відома ще в Середньовіччі, в 1669 р детально була описана клінічна картина – відсутність апетиту, відмова від їжі, аменорея, гіперактивність, закрепи і кахексія. Особливо часті її прояви до 25 років, переважно у жінок.
Причиною ментальної анорексії нерідко служить дієта з естетичних причин.
Аліментарні обмеження можуть супроводжуватися навмисне викликається блювотою, прийняттям проносних і діуретиків. Від них зникають жіночі форми, м’язи, виникають соматичні розлади, аж до небезпечних для життя.
До групи ризику харчових розладів відносяться ті особи, для яких їжа і її прийом має ряд значень, асоційованих з простим угамуванням голоду. Відсутність або порушень менструального циклу (до декількох місяців поспіль) характерно для жінок,які страждають від розладів харчування, вони часто заперечують власну статеву ідентичність. Тоді порушення харчової поведінки може стати способом уникнення власної жіночності.
У пубертатний період анорексія може бути пов’язана з запереченням статевого дозрівання, дорослої сексуальності, власної фертильності. Стурбованість вагою може спиратися на нереалістичні внутрішні ідеали і нав’язані мас-медіа критерії успішності (в т.ч. так званий «синдром Барбі»).
Велике значення має відчуття власного контролю над усіма тілесними проявами, а також інші психологічні проблеми.
За матеріалами журналу “Медікс. Антиейджинг”
Читайте також:
