Вперше про те, що тварини вміють зцілювати, писав Авіцена. Зарубіжні вчені, що вивчають взаємодію тварин і людей у звичайних умовах, за щорічним звітом Інституту харчування домашніх тварин (Pet Food Institute) зазначають, що чисельність домашніх улюбленців – котів і собак – збільшується, і сьогодні їх утримують 55% американських сімей, з них 15% доглядають одночасно і за кішкою, і за собакою. Дослідження англійських вчених констатувало, що навіть безхатченки забезпечують своїм чотирилапим друзям належний догляд в обмін на тепло і повне прийняття свого господаря, що так важливо для людини.
Життя без телебачення, інтернету, соціальних мереж, комп’ютерних ігор уявити складно, та саме передачі, сюжети, фото і кіно з тваринами за аналітичними рейтингами посідають перші сходинки. Тобто, я хочу сказати, що техногенний світ досягнув тієї стадії, коли ненаправлена або пасивна зоотерапія інстинктивно використовується самотніми людьми, яким бракує спілкування, особами після емоційних травм, стресу, і ця терапія має оздоровчу дію. А коли людина активно бере участь у житті тварини: грається з ним, доглядає, дресирує, то за даними експеримента, тривалість її життя, в середньому, збільшується на 5 років, як власне і за інших умов, що збільшують радість у житті людей.
Окрема галузь науки – етологія та зоопсихологія – вивчають сьогодні методи безпечної взаємодії людини з навколишнім світом. Та власний досвід кожного з нас чи всіх нас разом взятих переконує, що завжди або практично завжди моменти спілкування з тваринами дарують відчуття, що життя прекрасне! Так було і у дитячого психіатрв Бориса Левінсона – першовідкривача зоотерапії із Нью-Йорка. Усвідомлення, що тварини лікують, до нього прийшло, коли його пес Джинглас залишився в кабінеті, коли лікар вів прийом. Загравшись зі псом, маленький пацієнт став толерантно ставитись до лікаря, що значно покращило весь курс необхідної терапії. Згодом у кабінеті лікаря з’явився акваріум з рибки, кішка, потім від колег Левінсона стало відомо, що в його прийомах брали участь черепахи, канарейки, папуги і навіть змії. За звітністю колег-лікарів постійна присутність та спілкування хворих людей з тваринами гарантувало спокій, відчуття щастя, підвищувало цікавість до життя, почуття гумору, вони починали посміхатись, і з інтересом спілкуватись. За офіційними даними цей феномен пояснюється неупередженим ставленням тварин до людей – вони сприймають і люблять нас такими, якими ми є – з недоліками та помилковими вчинками – що спонукає до почуття відповідальності та має унікальну силу виводити людину із замкнутого внутрішнього світу, підсилює бажання спілкуватись, пізнавати світ, радіти, любити життя і людей.
Якщо ви маєте власний досвід щодо позитивного впливу домашніх тварин на дітей та дорослих, поділіться з нами!
