Як мама я вважаю, що подорожувати з дітьми треба з раннього їх віку. Звісно, що перші поїздки не мають бути далекими та виснажливими. Оптимально починати з близьких відстаней.
Моя сім’я переважно мандрує на далекі відстані машиною. І хоча діти з великою радістю готуються до поїздки та ще з більшою сідають у машину…кілометрів за 25–30 починається традиційне запитання: «а ми ще не приїхали?»… Ослика з мультика про Шрека точно створила людина, в якої є діти))).
Якісь відмовки про те, що ми от вже доїжджаємо, чи треба потерпіти, бо їхати ще кілька годин, а там буде і морозиво і все, що тільки хочеш, спрацьовують на кілька хвилин. Далі запитання часто продовжують по колу… Тому треба мати план щодо того, як і чим зайняти дітей в дорозі.
Щодо комфортного пересування, то почати треба зі зручного одягу в дорогу. Найкраще, котоновий спортивний костюм, який не обмежує рухи дитини. Добре, коли зверху є легка курточка, яку можна зняти, якщо буде надто жарко. Ці моменти заслуговують окремого допису, тому зупиняюся на них поки коротко.
Звісно, що є різноманітні гаджети, комп’ютери тощо. Але, по-перше, не всі діти можуть у машині ними бавитися, бо їх починає закачувати, а по-друге, якщо дорога тривала, то це просто шкідливо. А ще…якщо в машині більше ніж одна дитина, слід мати або всього по два, або це все перетвориться у нескінченну боротьбу за виживання). Правда, інколи буває і таке, що дитина проспить більшу частину дороги). Проте треба бути готовими і до інших варіантів).
З того, що пробувала сама, і що стало традиційними моментами у наших поїздках, головне, щоб дитині не було нудно, і щоб вона почувалася зайнятою. Є традиційні та всім відомі забави. Такі от як «слова». Мої діти люблять опцію, коли називається найбільше слів на ту чи інші букву. Є гра «зоопарк», – називати по черзі тварин можна за алфавітом, а можна і так просто. Так само є «їстівне – неїстівне», «темні предмети – світлі предмети» тощо. Такі ігри можна розтягнути на тривалий час.
Також перевірено, незалежно від того, як ви подорожуєте з дитиною (дітьми), тобто яким видом транспорту (поїзд, літак, автобус, машина), треба, щоб дитина підготувала з собою в дорогу певні речі, які вона любить. Це може бути улюблена іграшка, альбом для малювання, олівці. Наприклад, моя донька, як була поменше, завжди брала багато ниток, з яких вона плела різноманітні браслетки, щось попити (не виключено, щоб було в особливому термосі, чи пляшечці, – це дуже люблять мої діти). Такі дитячі речі можна спакувати в рюкзак, або, якщо це машина, то в коробку з-під взуття, яка обклеєна якимось гарним папером, чи розмальована самою ж дитиною. А якщо на ній написати: «секретна коробка», чи щось таке, то діти будуть дуже її оберігати і дуже з великою відповідальністю ставитися до її вмісту
Спрацьовує гра про складання історії, коли хтось починає: «Одного разу, колись давно…», а далі всі по колу продовжують. Переважно це зводиться до нісенітниці, але є хороша нагода посміятися і…. поки складалася історія… проїхали ще певну кількість кілометрів))).
Співати!) Це завжди весело. Залежно від того, якою місциною ви мандруєте, можна рахувати населені пункти, які ви минаєте, або хтось рахує, скільки срібних машин побачили в дорозі, а хтось рахує, скільки чорних (для прикладу).
Дуже часто ігри та забави народжуються самі собою в дорозі. Експериментуйте!!!
У поїздках з дітьми не варто поспішати. Краще робити зупинки не рідше ніж раз на 2–3 години. Звісно, що це залежить і від фізіологічних потреб дитини. Тобто, якщо вам треба кудись на визначену годину, то краще виїжджати заздалегідь.
Найголовніше, щоб у всіх був гарних настрій). Щасливої всім дороги, хто б куди не їхав!
