Доведено, що рукоділля, як і будь-яка творчість – чудовий спосіб розслабитися після напруженого дня. Повторювані рухи – як при шитті, вишиванні, валянні з вовни, плетінні – позитивно впливають на нервову систему. Рукоділля нормалізує серцебиття та артеріальний тиск, а також допомагає зосередитися.
Вчені вважають, що люди, які займаються рукоділлям, мають врівноважений характер. Вважається, що робота, пов’язана із тонкою моторикою, тобто впливом на кінчики пальців, допомагає жінкам нормалізувати гормональний баланс.
Доведено, що рукоділля, як і будь-яка творчість – чудовий спосіб розслабитися після напруженого дня. Повторювані рухи – як при шитті, вишиванні, валянні з вовни, плетінні – позитивно впливають на нервову систему. Рукоділля нормалізує серцебиття та артеріальний тиск, а також допомагає зосередитися.
Історія створення ляльки Тільда
Ляльку Тільду у 1999 році вигадала норвежка Тоне Фіннангер. Саме цей рік вважається «офіційним» часом народження милої дівчинки-феї у бавовняній сукні. Двадцятип’ятирічна мешканка Осло зареєструвала права на технологію створення ляльки, бо, мабуть, передчувала Тільда-бум: за викрійками з її книг створюють ляльку в усьому світі. Українки теж піддалися тільдоманії. Дехто самовіддано шиє точні копії норвезьких оригіналів, а дехто – як киянка Наталія Гойжевська – віддають перевагу власному, авторському погляду на ляльку з натуральних тканин.
Приклади, що надихають
Наталія за освітою економіст, шість років працювала на підприємстві у фінансовому відділі. Втім, нині не планує повертатися до попереднього «офісного життя», адже знайшла справу, яка захоплює значно більше, ніж фінансові документи і звіти. «Я була в декреті з другою дитиною, – розповідає Наталія, – і вирішила у вільний час ходити на східні танці. Коли стала шити собі костюм для занять, зрозуміла, що не вистачає знань, і почала ходити на курси крою та шиття. Саме там – ніби випадково – дізналася про сайт, на якому спілкуються майстрині, що створюють авторську ляльку в різних техніках. Мабуть, це таки була не випадковість, бо саме тоді я вперше побачила ляльок, яких захотіла пошити сама. З цього все й почалося».
Лялька Тільда – це не тільки дівчинка в сукні чи хлопчик у штанцях. Це ведмедики, слоненята, зайчики та інші тваринки. Саме зайчик був першою лялькою, яку в цій техніці створила Наталія Гойжевська. «Тільду шиють з натуральної тканини – льону чи бавовни, – пояснює майстриня. – Очі-крапочки малюють акриловою фарбою або вишивають французьким вузликом. Для наповнення використовують синтетичний пух, іноді, якщо треба зробити ляльку важчою, користуються спеціальними гранулятами або гречкою чи рисом – ними заповнюють частини, які мають бути важкими, щоб лялька могла, наприклад, сидіти».
На запитання про те, що потрібно для того, щоб створювати ляльку Тільду, Наталія відповідає просто: потрібне насамперед натхнення. Якщо воно є, знайдуться і тканини, й наповнювач. Щоб спробувати свої сили в цьому виді творчості, можна скористатися будь-якими тканинами, що є вдома – наприклад, використати щось зі старих речей, які збиралися викинути.
Викрійки легко знайти в Інтернеті, там же є чимало майстер-класів, які допоможуть зробити перші кроки. Сама Наталія дещо змінює оригінальні викрійки, бо любить створювати щось нове. Для тих, хто захоче повністю відтворити оригінальну ляльку Тільду за викрійками Тоне Фінаннгер, теж є всі можливості. Норвежка розробляє власні колекції тканин та аксесуарів для свого бренду, видає книги з викрійками і образами ляльок та одягу для них. Але киянка Наталія Гойжевська від самого початку зрозуміла, що створюватиме ті образи, які до душі саме їй.
Лялька Тільда може бути не тільки дитячою забавкою, але й інтер’єрною прикрасою. Деякими із ляльок, які пошила Наталія, бавляться її діти, втім, більшість знайшла своє місце в інтер’єрі у нових власників. Першу створену власноруч ляльку майстриня подарувала хрещениці – це був зайчик. І досі саме зайців Наталія створює з найбільшим натхненням, наділяючи їх різними характерами та історіями.
В її житті це хобі вже два роки. За цей час Наталія переконалася, що зуміла знайти себе, нарешті відшукала справу до душі – адже раніше часто думала про те, що робота, яку вона робить, не є справою життя. Тепер же все по-іншому. «Шкода, що доба – це не 48 годин, тоді б точно встигала все, – жартує майстриня авторської ляльки і мама двох дітей. – Мені дуже приємно, коли люди дивляться на мою ляльку і кажуть, що вона немов жива і має душу. Мабуть, це головна причина, чому всі ми зараз так тягнемося до речей ручної роботи. Майстри вкладають у них душу.
В іграшках масового виробництва, які б вони яскраві не були, немає життя. Багатьом здається, що штучного навколо – забагато, тож люди тягнуться до авторських робіт. А ще чимало людей захоплюється різними видами рукоділля, і це теж не дивно. Усе, що пов’язане з шиттям і рукоділлям, заспокоює. Ручна творчість – це чудове хобі, бо в процесі творення виникають думки, які можуть допомогти у повсякденному житті».
Вчені вважають, що представниці прекрасної статі, які займаються рукоділлям, є найбільш жіночними і мають врівноважений характер. Вважається, що робота, пов’язана із тонкою моторикою, тобто впливом на кінчики пальців, допомагає жінкам нормалізувати гормональний баланс. Є навіть думка, що рукоділля допомагає у зачатті дитини.
Доведено, що рукоділля, як і будь-яка творчість – чудовий спосіб розслабитися після напруженого дня. Повторювані рухи – як при шитті, вишиванні, валянні з вовни, плетінні – позитивно впливають на нервову систему. Рукоділля нормалізує серцебиття та артеріальний тиск, а також допомагає зосередитися.
Читайте також
Чому не варто суворо виховувати дитину
