Ефект Моцарта: як музика впливає на мозок

Ефект Моцарта: як музика впливає на мозок

Музика завжди була чимось більшим, ніж розвага. Ще древні говорили про вплив співзвуччя на тіло і поведінку людини, а сьогодні деякі напрямки використовують для боротьби за соціальну справедливість. Цікавиться музикою і сучасна наука: вчені проводять експерименти, щоб вияснити, як вона впливає на мозок і яку користь може нам принести.

 

Слухай і розумнішай: чи працює «ефект Моцарта»?

 

Уявлення про те, що прослуховування музики, особливо класичної, сприятливо впливає на інтелект, широко розповсюджені. Багато сперечаються про деталі, наприклад, що корисніше – концерти Моцарта на фортепіано чи його твори для скрипки, однак в цілому здатність класики зробити наш розумнішими оскаржують рідко.

 

Поняття «ефект Моцарта» з’явилось на початку 1990-х. В 1993 році вчені із Каліфорнійського університету в Ірвайні, розповіли про результати свого експерименту: добровольці, яким включили твори великого композитора, краще справлялись з тестами на просторове мислення. Самі автори роботи, не давали цьому явищу гучних назв. Про «ефект Моцарта» заговорили, коли нова гіпотеза стала популярною за межами наукової спільноти та породила багато узагальнень.

 

Наприклад, ЗМІ нерідко писали, що класика позитивно впливає на інтелект в цілому, особливо у дітей. Вважалось, що шедеври золотого століття, не лише покращують певні вміння (те ж просторове мислення), але й підвищують IQ.

 

Вікторія Вільямсон, психолог із Шефілдского університету в Великобританії, вважає, що прослуховування класики – далеко не суперзасіб для розвитку мозку. Вона звертає увагу на те, що інтелектуальний підйом після прослухування класики триває не довше 15 хвилин, таким чином музика і справді покращує певні навички, однак лише на короткий період.

 

Музика підіймає настрій, бадьорить і цього приливу сил якраз вистачить для того, щоб вирішити невеликий тест.

 

Варто зазначити, що розумнішими нас роблять не скільки мелодії, скільки гарний настрій. На це вказує ще один досвід тих же вчених. На цей раз одній групі добровольців включили Моцарта, а другій - аудіокнигу Стівена Кінга. Виявилось, що розповіді короля жахів також непогано підвищують результати тестів, особливо у прихильників Кінга.

Так що якщо ви хочете слухати музику з користю для себе, то можете вибирати будь-яку, лише б вона подобалась вам, і корисний ефект – гарний настрій – не змусить вас чекати.

 

Грай як можеш: як заняття музикою допомагають нам розвиватись

 

Варто зазначити, що хвиля цікавості до «ефекту Моцарта» мала позитивний ефект, бо відродила у багатьох цікавість до музики, навіть у тих хто до цього часу вважав класику нудною або занадто складною, вони по-новому почули давно знайомі мелодії. Ще одним важливим ефектом стало те, що багато батьків задумались над тим, щоб дати своїм дітям хоча б початки музикальної освіти. Уроки музики обов’язкові далеко не всюди, а даремно: в їх ефективності наука не сумнівається.

 

Багато вчених вважає, що заняття музикою (сюди входить і спів, і гра на інструментах, і другі форми навчання) допомагають також розвивати велику кількість навичок, безпосередньо не потрібних для вилучення звуків.

 

Словниковий запас у юних піаністів та скрипалів виявився в середньому більше, а результати тестів на наочно-образне мислення – вище. Цьому сприяє те, що гра на інструментах є комплексним процесом, який потребує великої кількості навичок. Наприклад, необхідність читати ноти тренує вміння декодувати будь-які тести, тому нарощувати багатий словниковий запас стає простіше. З іншого боку, батьки, які відправляють дітей навчатись музики, можуть сильніше бути залученими в їх виховання. Можливо, вони більше слідкують не тільки за тим, щоб дитина регулярно репетирувала, але й за тим, як вони роблять шкільні домашні завдання чи читають.

 

Водночас у дітей, які не покинули фортепіано чи скрипку протягом декількох років великий рівень мотивації до навчання, тому вони не відмовляються від складних завдань при перших труднощах, звідси й успіх.

 

Як музика допомагає дорослим?

 

Захоплення музикою не тільки робить доросле життя яскравішим, але й захищає мозок від неминучих вікових змін.

Грати чи співати корисніше, ніж просто слухати. Вчені виявили, що у тих, хто коли-небудь в житті грав на музичних інструментах, в середньому рідше розвивалась деменція.

Ще одна сфера, де музика незамінна, - профілактика безсоння й інших проблем зі сном. Прослухування музики вечорами дійсно заспокоює і допомагає краще засипати, причому цей ефект накопичується. Яку ж музику краще слухати перед сном? Тут думки вчених розходяться. Деякі вважають, що ефективні тільки композиції в повільному темпі (близько 60 bpm). Однак, судячи з опитування яке було проведено засинати допомагає сама різна музика. Головною умовою є те, щоб композиція не викликала яскравих спогадів.

 

Доречно тут згадати й про музикотерапію, яка ефективно допомагає людям з різними захворюваннями. На протязі тисячоліть не змінюється головне: ритм та мелодія, як і раніше, здатні впливати на нас. Слухайте, грайте і співайте пісні, які вам подобаються, бо це один із самих приємних способів подбати про себе в майбутньому.

 

За матеріалами: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/8413624

https://www.nytimes.com/1998/01/15/us/georgia-s-governor-seeks-musical-start-for-babies.html

https://www.mozarteffect.com/cds.html

291 0

Коментарі до статті