Зліпити сніговика давня дитяча забава, яку обожнюють малята у всьому світі. Але як ця традиція поширилися і звідки її коріння?
Його величність сніговик вперше прикрасив дитячу книгу, видану в Лейпцигу. Лише в XIX сніговики «стали» лише добрими героями новорічних казок, втратили свою релігійну суть, з’явилися на вітальних листівках та завоювали любов дитячих сердець.
Якою б не була історія, оповита легендами, нині сніговий чоловічок лише забавка, прекрасна можливість провести активно час на свіжому повітрі з дітьми, проявити творчість та зробити свого сніговичка веселим та креативним!
Сніговик чи снігова баба?
Слов’яни сніговиків ліпили з давніх-давен та поважали, як і володаря зими Мороза, надавали йому магічного значення. Сніговиків намагалися задобрити і просили, щоб морози були не такими лютими. Наші предки вірили, що снігопадами керують духи-жінки. Тому і ліпили на своїх подвір’ях снігових баб.
Цікаво, що інші європейці завжди вважали снігову бабу чоловіком. Англійською це звучить «snowman». За однією з християнських легенд сніговик є посланцем з небес, сніжним янголом, що передає Богові прохання дітей. Тому маленькому сніговичку розповідали таємні мрії. Вважалося, як тільки фігурка розтане, бажання буде доставлено на небо і збудеться.
Як прикрасити сніговика, щоб у родині панував достаток та злагода.
В Європі сніговиків завжди розкішно прикрашали: вбирали в гірлянди, закутували в шарфи та давали в руки великі, густі мітли. Ніс із морквини задобрював духів урожаю та родючості. Перевернуте відро символізувало достаток в сім’ї. Цікавий звичай прикрашати сніговика намистом з головок часнику (для здоров’я родини і захисту від злих духів) існував у Румунії. Отже, жоден аксесуар традиційного снігового чоловічка не є випадковим, а несе старовинний підтекст з вірувань та звичаїв. Ми більше не просимо у духів добробуту, але зберігаємо це у своїй генетичній пам’яті.
3. Сніговичок – витвір мистецтва.
За старовинним переказом, приблизно 1493 року вперше зліпив снігову фігуру скульптор, поет і архітектор Мікеланджело Буонарроті. Історичні дані запевняють, що першу писемну згадку про сніговика можна зустріти в одній з книг XVIII ст., яка розповідає про «красивого сніговика» величезних розмірів.
