Часи страшних епідемій таких інфекційних захворювань як чуми, віспи і тифу, що лютували у минулі сторіччя, та суттєво обмежували середню тривалість життя людства, пройшли. Однак їхнє місце, на жаль, не залишилося порожнім. Нові часи – і їм під стать нові захворювання.
А як ви тренуєте м’язи серця?
Цікаво, що наша серцево-судинна система протягом всієї історії людства ні в чому суттєво не змінилась. А чи можна те саме сказати про наш спосіб життя?
Наші далекі предки точно не сиділи весь день в офісі, а потім перед телевізором… не їли фаст-фуд і не курили… Раніше для того, щоб пересуватися, добувати їжу, будувати житло людині потрібно було витрачати колосальну кількість енергії та м’язової сили. І система кровообігу орієнтована саме на такий рухливий спосіб життя. Для його нормального функціонування людина має проходити в день близько 6 км! А коли ви особисто останній раз пару зупинок проходили пішки?
Все зрозуміло: то часу немає, то сил… Тому, як не парадоксально, величезна кількість захворювань серцево-судинної системи розвиваються не через надмірні навантаження на неї, а навпаки ‒ через її нетренованість.
Всі хвороби ‒ від нервів…
При глобальному зменшенні фізичних навантажень у більшості сучасних людей, особливо жителів міст, значно зросли навантаження на нервову систему. Кожного дня ми маємо справу з величезною кількістю інформації, яка викликає у нас негативні емоції. Ми тягнемо їх з роботи додому, з дому на роботу ‒ і немає кінця краю цьому психологічному тиску.
Але ж нервова і серцево-судинна системи тісно пов’язані між собою! Наприклад, вам соромно – у вас червоніє обличчя від притоку крові. Вам страшно, ‒ і ви відчуваєте озноб і тремтіння в тілі:– це у кров виділилась велика кількість адреналіну, ‒ гормону стресу. За кожною такою незначною зміною у кровообігу стоїть серцево-судинна система.
Звісно, надмірне нервове напруження можна зняти в процесі фізичної активності. Проте якщо цього не стається, то реакція організму на постійний стрес стає патологічною, і розвиваються такі захворювання, як артеріальна гіпертензія, атеросклероз, а потім ‒ ішемічна хвороба серця та інфаркт міокарда.
Коли серцю немає чим дихати…
Інфарктом міокарда називають загибель серцевого м’яза, причиною якої є його недостатнє кровопостачання. Тобто інфаркт настає, коли виникає різкий дисбаланс між потребою серцевого м’яза (міокарда) в кисні і його фактичним надходженням.
Однією з найбільш розповсюджених причин інфаркту є ішемічна хвороба серця (ІХС), при якій коронарні артерії закупорюються відкладеннями холестерину – холестериновими бляшками. Фактори ризику розвитку ІХС, так само як інших захворювань серцево-судинної системи, можна поділити на ті, що людина змінити не може (спадковість, чоловіча стать і фізіологічний процес старіння), і ті, що піддаються корекції ( високий рівень «поганого» холестерину, куріння, відсутність фізичної активності, надмірна маса тіла, діабет і постійні стреси).
Дуже часто людина дізнається, що з її судинами серця «щось не так», лише коли госпіталізується з інфарктом. І на жаль, у багатьох випадках буває занадто пізно.
Тому не потрібно чекати, поки організм подасть вам сигнал лиха! Основа всього – профілактика!
Правильне харчування, помірні фізичні навантаження, регулярне відвідування сімейного лікаря та за необхідності прийом необхідних лікарських засобів(зазвичай препарати для зниження ризику утворення тромбів та уповільнення атеросклеротичного ураження судин), – лише свідомий підхід до власного здоров’я зможе уберегти вас від «хвороб цивілізації» і надасть вам можливість прожити довге та активне життя.
За підтримки ТОВ “Такеда Україна”
UA/CVM/1116/0118
