Кожен із нас може хвилюватись та губитись серед тривожних думок, однак стрес та негативні думки сприяють старінню організму. Порятунком є техніки, які допомагають змінити цю шкідливу звичку – тому не поспішайте старіти.
Дональд Альтман, який в минулому був буддійським монахом, а на сьогодні письменник та психотерапевт, зауважив своїм читачам, як швидко старіють великі політики. Люди, які постійно знаходяться в стресі, інколи старіють буквально на очах. Постійна напруга негативно впливає на сотні важливих біологічних процесів. Однак, не лише стрес прискорює старіння людини. Згідно з результатами найновіших досліджень, цьому сприяють і негативні думки. Бо вони впливають на ключові біомаркери старіння – тіломіри.
Стрес та старіння
Тіломірами називають кінцеві ділянки хромосом, щось по типу оболонки. Саме вони допомагають захищати хромосоми, таким чином, дозволяючи їм відновлюватись та самовідтворюватись. Їх можна порівняти з пластиковим наконечником шнурка для взуття. Якщо такий наконечник зношується, то користуватись таким шнурком становиться неможливо.
Подібні процеси відбуваються і в хромосомах. Якщо тіломіри передчасно виснажуються і стискаються, то хромосома не здатна повноцінно відтворювати себе, в результаті чого запускаються старечі захворювання. В одному із досліджень вчені спостерігали за матерями хронічно хворих дітей і установили вплив значного стресу на тіломіри.
У цих жінок, які знаходились в постійній напрузі, тіломіри «показували» підвищений рівень старіння – як мінімум на 10 років швидше.
Блукання розуму
Однак, чи дійсно наші думки можуть здійснювати такий вплив? «Блуканням розуму», чи відходом у свої думки, звикли називати звичне усім людям явище, при якому розумовий процес, який спрямовується на рішення поточних конкретних задач, збивається «блукаючими» відстороненими думками, частіше за все неусвідомленими.
Будьте добрими до себе, коли ваш розум відволікається. Ви не зобов’язані бути ідеальними, просто продовжуйте працювати над собою.
Результати досліджень, які отримала Епель показали різницю між зосередженістю та станом розгубленості в «блуканні розуму». У респондентів, які повідомили про свою здатність часто відволікатись, тіломіри в багатьох імунних клітинах – гранулоцитах, лімфоцитах, були коротшими, в порівнянні з іншою групою людей, які не були схильні до блукання розуму.
Якщо копнути глибше, то можна виявити, що скороченню тіломірів сприяли саме негативні думки – зокрема, тривожні, нав’язливі та оборонні. Ворожі думки безперечно шкодять тіломірам.
Так яка є протиотрута від блукання розуму та негативних внутрішніх установок, які прискорюють старіння?
Ключі до молодості – всередині нас
Один із висновків вищезгаданого дослідження наголошує: «Утримання уваги в теперішньому моменті може забезпечити підтримання здорового біохімічного середовища. Це у свою чергу продовжує термін життя клітин. Таким чином, джерело молодості – принаймні, наших клітин – перебування в « тут і тепер» і зосередженість на тому, що з нами відбувається на даний момент.
Також важливо зберігати відкритість в сприйнятті того, що відбувається, зважаючи на те, що негативне відношення чи постійна готовність захищатись лише шкодять нашим тіломірам.
Як повертати розум в «тут і тепер»
- Назвіть думку, яка відволікає. Це дійсно можливо. Спробуйте сказати: «блукання» чи «роздуми». Це об’єктивний, без самозвинувачень спосіб встановити, що ваш розум відволікся і блукає. Можна також собі проговорювати: «Я – не те саме, що мої думки» і «Я і мої негативні думки чи ворожі думки – не одне й те саме».
- Поверніться в «тут і тепер». З’єднайте долоні та швидко потріть одна об одну, на протязі декількох секунд. Ця чудова фізична вправа для заземлення, допоможе вам повернутись в теперішній момент.
- Підтвердьте вашу залученість в даний момент. Тепер ви з легкістю можете повернути усвідомлену увагу до того, що вас оточує. Можна підтвердити це сказавши собі: «Я залучений, сфокусований, присутній і відкритий до всього, що відбувається.» І не варто засмучуватись, якщо розум знову почне блукати, ви в будь-який момент можете знову його повернути в потрібний напрямок.
За матеріалами
https://www.psychologicalscience.org/
