Коли мова йде про досягнення інших людей, ми судимо про них дуже суб’єктивно – в підсумку часто все закінчується відчуттям власної неповноцінності. Про те, яких помилок варто уникати порівнюючи себе з іншими, розповідають визнані експерти в області ментального здоров’я Артур Фрімен і Роуз Девульф в книзі “Помилки мислення, чи як жити без жалю”.
1. Ми маємо схильність порівнювати себе з тими людьми, у яких є більше, ніж у нас, а не з тими, у яких менше.
Власник мережі магазинів, статок якого нараховує 3 мільйонів доларів відчуває себе нещасливим, тому що його друг володіє найбільшою мережею, а особистий статок того досягає 40 мільйонів. Безсумнівно, він розуміє, що йому позаздрили б багато людей. Він задоволений своїм життям і не знав би, куди витратити додаткові кошти, якби вони у нього з’явились. Однак, в порівнянні зі своїм другом він відчуває себе менш успішним. Він думає: “Якби б я укладав більш вигідні угоди, то був би зараз на його місці”. Йому здається, що інші вважають його невдахою, тому що він сам бачить себе таким.
Ми схильні приймати те, що в нас є, як належне. І рідко говоримо собі: “Я дуже вдячний долі за ту освіту, яку отримав, бо вона доступна не кожному”. Зато часто запитуємо: “Чому я не такий розумний, як він?”. Замість того, щоб сказати: “Як чудово, що я можу грати в бейсбол, бо не всіх є така можливість”, ми журимось: “Чому я не можу забити трьох соточковий удар?”
Ми просто не вміємо бути вдячними за те, що в нас є. “Я плакав, тому що не мав черевиків, допоки не зустрів людину, у якого не було ніг” – цю народну мудрість часто цитують. Але ж звичайно ми її ігноруємо. Підліток, у якого немає кросівок модної моделі, скаржиться: “Я плачу, тому що у мене немає саме таких кросівок, не дивлячись на те, що знаю: деякі люди взагалі не мають взуття”. Ми всі трохи схожі на цього підлітка.
2. Ми схильні надавати успіхам тих людей, з якими себе порівнюємо, занадто велике значення.
Легко повірити, що у когось “є все” – особливо коли ми відчуваємо себе позбавленими чого-небудь. Поет Едвін Арлінгтон Робінсон підкреслив цей момент у своєму вірші “Річард Корі”. Його герой був багатою, привабливою, освідченою молодою людиною; всі довкола заздрили йому. Однак в останніх рядках герой здійснює самогубство.
Сенс, який хоче донести до нас Робінсон, полягає не в тому, що всі хто процвітають, привабливі особи нещасні й готові вбити себе. Численні психологічні дослідження показують, як здорові красиві люди більш задоволені своїм життям, чим хтось би то не був. Сенс в тому, що в деяких випадах “фасад” оманливий.
3. Порівнюючи, ми схильні помічати тільки досягнення, а не втрати. Ми помічаємо лише ті речі, які самі пристрасно жадаємо, інше ж ігноруємо.
Азартні гравці звичайно пам’ятають про всі свої виграші й забувають про програші. Люди, які порівнюють себе з іншими, дуже схожі на цих гравців своїм вибірковим сприйняттям реальності. Більшості доводиться робити вибір – відмовитись від одного заради придбання іншого. Навіть якщо ми не бачимо ціну, яку довелось заплатити іншій людині, це не значить, що її не було. Звичайно в суспільстві не вітаються скарги про свої проблеми, тому ми можемо зовсім не знати про їх існування.
4. Ви бачите позитивні моменти в житті інших людей, однак не помічаєте їх у своєму.
Хтось звертає увагу, що ви “зробили хорошу роботу”, однак ви відповідаєте; “Ти говориш так, тільки щоб підняти мені настрій”. Так, можливо, людина дійсно намагається покращити вам настрій. Однак його слова можуть виявитись правдою. А це аргумент на вашу користь.
Також можливо, що хтось, хто судить вас занадто суворо, неправий. Він бачить тільки зовнішнє. Уявіть, що ви летите в літаку й ваш сусід ненавмисно перекидає вам на коліна шоколадний пудинг. Ви ж не будете потім носити табличку “Це зробив не я!”, щоб доказати всім свою непричетність. Можливо, в інших людей виникає негативна думка про вас взагалі без жодних підстав. Наприклад, кожен вечір ви любите проводити дома за телевізором, однак хвилюєтесь, що інші порахують вас нудним. А вони-то самі хіба не дивляться телевізор по вечорах?
5. Ви встановлюєте часові рамки для яких-небудь подій.
Ви порівнюєте себе з іншими, однак не з Бабусею Мозес, яка почала кар’єру художниці у вісімдесят років. Ні, ви, мабуть, порівнюєте себе з молодшими людьми чи з тими, хто досягає мети в коротші терміни. Ви встановили для себе жорсткі часові рамки: “До цього часу я маю вийти заміж, до цього – багато заробляти, до цього – досягнути чогось”.
Тому ви порівнюєте себе не з реальними людьми, а з уявними суперниками, які вкладаються в ці рамки. Ніякі досягнення у вашому житті, які трапляються пізніше наміченого терміну, не принесуть вам задоволення. Однак що важливіше? Коли ви цього досягли чи чого ви досягли?
6. Ви занижуєте планку своїх досягнень.
Припустимо, в молодості ви вирішили стати шкільним вчителем, а ваш найкращий друг – адвокатом. Тепер ви обидва досягли свого, однак друг – партнер великої фірми й купається в грошах, а ви роздумуєте, чи не влаштувати страйк, щоб вам підняли зарплату. Ви бачите свого друга в дорогому костюмі в БМВ й відчуваєте себе невдахою. “Ось що повинно бути у мене кажете ви. – І я б міг би цього досягнути. Якби я пішов в юридичний коледж, то зараз був би багатий”.
Стоп. Чи є правдою, що ви говорите?
- Чи ви б хотіли отримати все життя вашого друга чи лише його поточні доходи?
- Чи вам потрібні ці гроші для того, щоб витратити їх на приємні речі, чи тому, що в очах інших ви виглядаєте як бідна невдаха?
- Вам потрібні ці гроші для того, щоб витратити їх на приємні речі, чи тому, що в очах інших ви виглядаєте бідним невдахою? Іншими словами: це те, що ви хочете? Чи те, що ви повинні хотіти на думку навколишніх? Ви дозволяєте безплідним мріям “відтіснити на задній план” ті аспекти вашого життя, які приносять вам радість?
- Якщо ви вважаєте необхідним обернутись на своє минуле, то об’єктивно чи його оцінюєте?
- Правда, що ви могли вступити в юридичний коледж?
- Якщо ви знаєте, що якби б пішли в юридичний коледж, то тепер були б багаті? Не кожен юрист багатий. Ким би ви краще були – небагатим вчителем чи небагатим адвокатом?
- Звідки вам відомо, що якби ви пішли в юридичний коледж, то були б зараз живі? Слід пам’ятати, що якщо можна було б змінити одну деталь вашого минулого, то могли змінитись й інші – в том числі й тривалість життя.
Вибратись із пастки порівнянь
Ключем вирішення ситуації може послугувати просто зміна характеру порівняння. Якщо ви порівнюєте себе з вашим суперником, то, скоріше за все, програєте. Однак якщо почнете порівнювати своє життя з тим, яке могла б у вас бути в майбутньому при визначених зусиллях, то різниця буде відчутною.
За матеріалами: https://www.sobaka.ru/health/health/116951
