Роль кальцифікації коронарних артерій (ККА) у виникненні серцево-судинних ускладнень є дуже важливою, оскільки навіть після корегування факторів ризику кальцифікація продовжує існувати.
Незважаючи на досягнуті успіхи в інструментальних методах візуалізації коронарних артерій, є певні недоліки у ранній клініко-лабораторній діагностиці кальцифікації судин, що особливо важливо для безсимптомних пацієнтів, оскільки інструментальні методи діагностики рутинно у них не застосовують.
Істинний гомеостаз кальцію можна дослідити шляхом визначення рівня іонізованого кальцію (ІК) у плазмі крові. Порушення газів крові (гіпоксемія, ацидоз) та низький рівень ІК плазми крові є важливими ознаками загрози розвитку ККА. Гіпокальціємія у осіб із низьким рівнем коронарного кальцію та відсутньою симптоматикою ішемічної хвороби серця не виключає наявність «м’яких», некальцифікованих атеросклеротичних бляшок у коронарних артеріях, які не візуалізуються на МДКТ, і є загрозливими щодо виникнення гострого коронарного синдрому. Медикаментозна корекція гіпоксично-ішемічних змін може запобігти незворотній кальцифікації та майбутнім ССУ
