Інтелект (EQ і IQ): значення та різниця
Коли говориться про інтелект, то переважній більшості чомусь завжди на думку приходять синоніми «інтелектуальний розвиток», «рівень IQ», тобто такі поняття, які вказують на ступінь вираженості саме цього показника, на рівень «розумності», певний науковий (або навчальний, якщо це стосується дитини) потенціал.
Наша освіта також здебільшого спрямована на підвищення та розвиток цієї сторони інтелекту, випускаючи з поля зору своєї уваги розвиток компетентності не лише розумової, а й соціальної.
Народ каже, що краще бути не розумним, а мудрим.
А яка різниця, запитаєте ви?
– Мабуть, у вмінні застосовувати здобуті знання в своєму повсякденному житті. У здатності «читати» не написаний текст, а текст, наданий самим життям: тут і вміння розпізнавати насміхання і гумор, дружбу і маніпулювання, агресію і відстоювання свої особистих кордонів; уміння виражати у відповідності до прийнятих норм суспільства власні переживання та емоції….
Яка ж різниця між цими поняттями? Чи рівні вони за своїм значенням? Таки так!
Варто просто на мить, уявити, що існує дисонанс у показниках інтелекту (його когнітивної складової) та емоційного інтелекту. І що ми маємо: при багатій базі академічних знань, умінь та навичок (за умови, що IQ вищий), низький EQ не дає можливості цю базу використовувати в процесі життєдіяльності: заводити друзів, насолоджуватись миттєвостями спілкування, життя, емоціями. З низьким EQ і ви і ваша дитина будуть зазнавати труднощів у сприйнятті навколишнього світу, а з порушеним сприйняття не буде довіри до реальності, зростатимуть сумніви в собі, в своєму оточенні…. І, нарешті, у відповідності реального рівня IQ, отриманому показнику…. Десь так… ну і, звісно, існує обернена сторона цієї медалі, яка зветься «інтелект»: із високим рівнем емпатії, розуміння себе, своїх емоцій, адекватному «зчитуванні» емоцій та поведінки інших, навіть при несуттєво заниженому IQ, я (людина) зможу встановлювати необхідні контакти, домовлятись, бути в «руслі» життя… звісно, якщо різниця невеликаJ. Отже, нам варто думати про певний інтелектуальний баланс, рівновагу у рівні розвитку нашого інтелекту. Турбуватися про своїх дітей, щоб здобуті ними знання могли стати їм в пригоді, а не були «мертвим вантажем».
І тут, мабуть, варто згадати, як часто ми і наші діти проводимо час за планшетом, ноутбуком, комп’ютером…. Чи здобуваємо за цією технікою певний емоційний досвід, чи розвиваємо саме емоційний інтелект… які емоції ми бачимо від інформаційних технологій… відповідь Ви знаєте. І рішення за Вами!
Підготувала Ольга Перепада
