.jpg)
Вчені розбираються, яку роль відіграють запахи в житті та відносинах і чому втрата нюху може перетворитись на катастрофу для кожного з нас.
Які складові гарних відносин? Довіра? Зв’язок? Компроміс?
А як щодо нюху? Коли дослідники зі Сполученого Королівства дослідили майже 500 людей з аносмією (втратою нюху), більше 50-ти відсотків з них повідомили, що переживають почуття ізоляції, і звинуватили свою недугу в тому, що в їх відносинах з’явилися проблеми. “Я хвилююсь, що я ніколи більше не буду мати можливість повною мірою брати участь у своєму соціальному й сексуальному житті, я відчуваю, що я просто спостерігач”, – поскаржився один з хворих на аносмію. “Це знизило моє бажання”, – розповідає інший.
Таким чином, сексуальна близькість багато в чому пов’язана з запахом: за допомогою запаху ви можете знати, з ким ви, коли виключене світло”.
Старі дані підтверджують цю закономірність. Дослідження 2012 року, яке проходило під керівництвом Томаса Хаммела із Дрезденського технологічного університету в Германії, показало, що чоловіки з аносмією мали лише одну п’яту сексуальних контактів від кількості полових контактів чоловіків з нормальним нюхом. У жінок з аносмією не було такого регресу, однак вони частіше були не впевнені у своїх партнерах. В чому причина таких змін, вчені поки що не можуть сказати з точністю. Однак у них є деякі припущення. Доктор Хаммел відмічає:
Люди з аносмією відчувають себе соціально незахищеними, особливо відносно запаху власного тіла, і, як правило, відмовляються від соціальної взаємодії.”
Він вважає, що у чоловіків підвищена соціальна незахищеність може призвести до менш успішних стратегій спарювання чи до припинення дослідницької поведінки.
Вплив запаха на нашу поведінку
Як відзначає психолог Памела Далтон з наукового центру “Монелл” (Моnell Chemical Senses Center), запах відіграє важливу роль в соціальних зв’язках. Коли мама нюхає свою новонароджену дитину, запах активує області мозку, пов’язані з материнською поведінкою та вихованням. Запахи можуть також активувати мозкову діяльність пов’язану з любов’ю, співчуттям чи романтичною любов’ю. Далтон вважає, що це може пояснити, чому у багатьох пацієнтів з аносмією порушуються зв’язки й з’являються труднощі у відносинах з партнерами.
Запах, який ми відчуваємо, також відіграє роль у виборі партнера, визначенні та передачі емоцій. У ряді експериментів добровольці, які нюхали зразки поту у людей, що відчували певні почуття, такі як страх чи відразу, самі відчували ці ж емоції. Згідно з словами Далтона, коли добровольці нюхали запах людей, які відчували відразу, їх губи кривилися так само, як би вони нюхали те, що неприємно пахне. Дослідники називають цей феномен “емоційна заразність”. Якщо цей механізм відключений, у нас можуть виникнути труднощі у відносинах з іншими. Далтон помічає:
“Коли ви втрачаєте здатність відчувати запахи, ви втрачаєте цілий рівень спілкування, якого потребуєте”
Більшість людей не знають чи навіть не думають, що вони спілкуються за допомогою нюху, а також за допомогою слів, тону чи мови тіла. Дослідження в області соціальної функції запаху все ще знаходяться в зародковому стані, і вчені поки що не наважуються дати кінцеві висновки про те, яку вони мають владу над нами. “У нас дуже мало контрольних досліджень”, – говорить нейробіолог Джоел Майнленд із центру “Монелл”. В моделях з тваринами запах викликає значні та очевидні ефекти – як в експериментах з феромонами у комах. Наприклад, моль здатна подолати цілі милі через тяжіння до визначеної молекули. При цьому Майнленд відмічає:
Я думаю, що люди схильні перебільшувати роль запахів. В порівнянні з тваринами ефекти від запахів у нас виражені набагато, набагато менше”.
Як виникає аносмія
Деякі люди народжуються з аносмією, інші втрачають нюх через черепно-мозкову травму, вірусне захворювання, хворобу Альцгеймера чи хворобу Паркінсона. Деякі люди також можуть бути генетично схильні до втрати нюху. І хоча ми не знаємо, скільки людей страждає від аносмії, по деяким оцінкам, від двох до п’яти мільйонів дорослих американців хворіють на це. Якби нюх перевіряли у новонароджених, як зір чи слух, оцінка могла б бути менш невизначеною. Спеціаліст по нюху, науковий співробітник інституту Сегера Даррен Логан відмічає:
Причини, через які люди страждають на аносмію, стосуються не того, що відбувається в носі, а того, що відбувається в їх мозку. На результатах МРТ цих людей видно, що нюхова цибулина або дуже мала, або її зовсім немає”.
На думку Логана, причина того, що люди з аносмією відмовляються від соціальної взаємодії, дійсно може критися в тому, що вони не здатні відчувати та розпізнавати запахи. Однак також він не виключає, що люди з аносмією просто думають, що причина їх проблем криється в нездатності відчувати запахи.
Дункан Боак, засновник благодійної організації “П’яте почуття” (Fifth Senst) для людей зі смаковими розладами та проблемами з нюхом, менш суперечливий, ніж Логан. Він втратив нюх після черепно-мозкової травми, і з того часу зрозумів, наскільки важко спілкуватись з людьми, не маючи можливості відчувати запах довкола себе.
“Ви зрозумієте це, тільки тоді коли самі втратите здатність відчувати запахи”, – резюмує він.
За матеріалами: https://monocler.ru/rol-zapahov-v-otnosheniyah/
«If You Can’t Smell Him, Can You Love Him?»/Nautil.us.
