Що потрібно знати про прокрастинацію

Прокрастинація – один із головних парадоксів людської природи. Одні люди радісно кидаються в вир життя, а інші немовби тримаються на відстані, обмежуючи себе на кожному кроці. В книзі «Терапія настрою. Клінічно доведений спосіб перемогти депресію без таблеток» доктор медицини Девід Бернс розповідає, які типи установок думок частіше за все зустрічаються при проблемах з бездіяльністю.

 

Перфекціонізм

 

Ви мучите себе, орієнтуючись на неадекватні цілі та стандарти. Ви не приступаєте до справи, якщо не впевнені в тому, що справитесь блискуче, так що часто навіть не починаєте виконувати задачу.

 

Накручування себе

 

Є декілька способів загнати себе в стан бездіяльності. Можна перебільшити задачу до такого ступеню, що вона здасться нездійсненною. Можна вирішити, що ви повинні зробити все відразу, замість того, щоб розділити роботу на невеликі, закінчені, зручні для виконання частини та справлятись з ними поетапно. Також ви  можете спонтанно відволікатися від задачі, над якою працюєте, в думках звертатись до нескінченного числа інших речей, до яких ще не дійшли руки. Для того, щоб проілюструвати наскільки це нераціонально, уявіть собі, що кожен раз, сідаючи за стіл, ви думайте про те, скільки вам прийдеться з’їсти за все життя. Просто уявіть на мить всю цю купу – тони м’яса, овочів та морозива, тисячі літрів рідини!

 

І до того, як ви помрете, необхідно з’їсти все це до останнього шматочка! А тепер припустимо, що перед кожним прийманням їжі ви говорите собі: «Це приймання їжі – всього лиш капля в океані. Як взагалі можна з’їсти всю цю їжу? Немає сенсу в тому, що я сьогодні з’їм один лише гамбургер». Вам буде наскільки нудно, що будь-який апетит зникне без сліду, а шлунок стиснеться в комок. Думаючи про всі на світі справи, до яких ще не дісталися, ви несвідомо робите теж саме.

 

Коли ви прокрастинуєте, то виносите собі вирок: ви ледача, безглузда нікчемність. Мотивації зробити щось при таких думках не з’являється.

 

Примус та образа

 

Смертельним ворогом мотивації є примус. Ви відчуваєте, що змушені працювати під великим тиском, як зовнішнім, так і внутрішнім. Це відбувається, коли намагаєтесь замотивувати себе словами «повинен» і «зобов’язаний». Ви говорите собі «Я повинна» і «Мені потрібно зробити це» і відчуваєте себе зобов’язаним, обтяженим, напруженим, ображеним та винним. Ви відчуваєте себе дитиною, яка провинилась під наглядом тирана-поліцейського. Кожна задача здається пофарбованою такими неприємними почуттями, що ви не в змозі  за неї взятись. І коли ви прокрастинуєте, то виносите собі вирок: ви лінива, безглузда нікчемність. І через це ще більше втрачаєте енергії.

 

Страх поразки

 

Ще одна установка, яка паралізує  – це страх поразки. Через те, що докладати зусиль та не досягти успіху в чомусь, означає для вас жахливу особисту поразку, ви взагалі відмовляєтесь докладати зусиль. Страх невдачі може містити в собі декілька помилок мислення. Одна із найпоширеніших – це надмірне узагальнення. Ви розмірковуєте: «Якщо я зазнаю в цьому поразку, це означає, що я зазнаю поразку у всьому». У кожного трапляються перемоги та поразки. Хоча смак перемоги солодкий, а поразки часто гіркий, неуспіх у виконанні якої-небудь задачі необов’язково стане смертельною отрутою, а поганий смак з часом зникне.

 

Варто навчитись оцінювати свою роботу, опираючись на процес, а не на результат.

Інша установка, яка також підсилює страх поразки, – оцінка роботи виключно за результатами, без врахування прикладених зусиль. Це нелогічно і відбиває орієнтацію скоріше за все на продукт, а не на процес.

 

Страх успіху

 

Якщо ви недостатньо впевнені в собі, успіх може здаватись вам ще більш ризикованим, ніж поразка, тому що ви вважаєте, що він залежить тільки від випадку. Ви впевнені, що не зможете підтримувати рівень і відчуваєте, що ваші досягнення приведуть до невиправдано високих очікувань навколишніх. І потім, коли жахлива правда про те, що ви «невдаха», стане очевидною, розчарування, відчуття знедоленості та болю стане ще більш гіркими. Бо ви впевнені, що впадете зі скали, тому здається більш надійним взагалі не підніматися на гору. Також ви можете боятись успіху, вважаючи, що люди будуть пред’являти до вас вищі вимоги. Якщо ви впевнені, що зобов’язані, однак не маєте сил відповідати їх очікуванням, через свій успіх, ви опинитесь в ризикованій та безвихідній ситуації.

 

Відповідно, ви стараєтесь контролювати своє положення, уникаючи будь-яких зобов’язань, чи надмірної залученості в процес.