Існує думка, що смакові звички формуються у людини ще до народження. Хтось не любить гострого, хтось – молочного. З віком смаки змінюються і нам починають подобатися гірка кава, оливки, сир з пліснявою. Чому так відбувається і що це спричиняє? Спробуємо розібратися.
Якщо потреби в певних продуктах формуються внутрішньоутробно, в лоні матері, то це може пояснити ті дивні пристасті до смакових вподобань, що виникають у вагітних. Можливо цього вимагає плід, але це лише теорія.
Дослідження, що були проведені на жінках при надії показують, що діти в подальшому охоче їдять продукти які вживала мама, будучи вагітною. Від їжі, яка нам не подобається нас захищають гени, ми з покоління в покоління вживаємо одні й ті самі овочі та фрукти, а от до екзотичного потрібно звикати.
Є в нашій кулінарній традиції й негативні явища: культ майонезу, любов до страв зі свинини . Тому на пострадянському просторі всі так обожнюють салат олів’є та шашлик.
В ранньому віці діти копіюють смакові звички членів сім’ї. Якщо батько щедро перчить борщ або ж їсть лимони, не скривившись, діти можуть повторювати за ним. В сім’ї де люблять смажене, копчене та ковбаси, навряд чи вдасться змусити когось з’їсти броколі на пару.
Яскрава нелюбов до якогось продукту може бути сформована минулим людини. Наприклад: відраза до манної каші з дитячого садку чи до перлової каші з армії.
Діти більш вередливі до їжі, і це легко пояснити: кількість смакових рецепторів з віком зменшується. Діти сильніше відчувають смак солодкого, саме тому так його люблять.
Смаки різні, і як відомо, про них не сперечаються. Наші смакові рецептори дають нам можливість насолоджуватися смаковими поєднаннями, смачненьке піднімає настрій, створює відчуття свята та радості. І ми не бачимо у цьому нічого негативного.
