Якщо хтось запитує мене, як часто я звертаюся до лікарів, я … брешу. Відповідаю, що раджуся з лікарями про кожен «чих», а сама йду в поліклініку, тільки коли справа зовсім погана. І, здається, я не одна така безвідповідальна.
Здавалося б, чого соромитися: моє здоров’я, що хочу з ним, то і роблю! Але десь в глибині душі розумію, що небажання йти до лікаря і у мене, і у тисяч інших людей до фаталізму відношення не має. Виною всьому тривога, з якою і хочеться розібратися.
Страх
Почути один зі страшних діагнозів – найбільший серед людей страх. Ми бачимо, як гроші на лікування збирають в соцмережах, чули, що лікування краще проводити за кордоном, і закономірно боїмося опинитися з простягнутою рукою або без шансу на одужання. Додамо до цього страх смерті – одну з найпопулярніших людських фобій – і ось ми вже боїмося перед простою здачею аналізів.
ЯК ПОЗБУТИСЯ? Звичайно, добре б звернутися до психолога, але він теж лікар, йти до нього страшно. Тому потрібна серйозна робота над собою. Тим, хто панічно боїться хвороб, іноді буває корисно про них почитати або поспілкуватися з людьми, що зіткнулися зі страшним діагнозом. Це допоможе переконатися, що профілактика, як не банально, – краще, що можна для себе зробити. Ну або звернутися до психолога, наприклад по скайпу – і ходити нікуди не потрібно ».
Біль
Особливо вразливі товариші примудряються втратити свідомість ще до того, як лікар візьме в руки інструмент. Чому так? Причина в низькому больовому порозі. У кожної людини він індивідуальний, і залежить від генетичної схильності, статевої приналежності, ступеня загального стомлення, наявності захворювань. Ще є таке поняття, як переносимість болю, – це та “риса” до якої людина ще в змозі терпіти неприємні відчуття ».
ЯК ПОЗБУТИСЯ? Головне – не забудь попередити лікаря про свою проблему. Тоді тобі підберуть відповідні процедури, можливо, запропонують анестезію, яку спочатку не планували. Іноді досить просто попросити лікаря бути до тебе уважнішим.
ДО РЕЧІ: Твій страх цілком може виявитися фобією. Називається вона алгофобія і наслідки має неабиякі. Алгофобікі відчувають паніку при одній лише думці про процедуру і нерідко втрачають свідомість, істерично ридають або тікають з кабінету лікаря. Крім того якщо громадяни залишаються без лікування, їх організм переживає страшний стрес, зняти який “просто поговоривши про це» неможливо. Фобія лікується тільки фахівцями, і чим раніше ти до них звернешся, тим легше пройде процес лікування.
Причина третя: гроші
А точніше, їх відсутність. Або ще простіше: шкода витрачати,адже нічого не болить ! Або болить, але не настільки, щоб заплатити лікарю.
ЯК ПОЗБУТИСЯ? Порадьтесь з друзями, вони можуть порадити Вам не дорогого і кваліфікованого лікаря.
Причина четверта: недовіра
Не тільки бабусі вважають, що «нічого ці ваші лікарі не розуміють», і з ентузіазмом прикладають лопух до хворого місця. Молоді люди теж іноді стикаються з непрофесіоналізмом. І досить пару раз потрапити на «спеціаліста», щоб розчаруватися в медицині.
ЯК ПОЗБУТИСЯ? Практично кожен лікар, особливо якщо ми говоримо про комерційну медицину, насамперед вішає на стіну свої грамоти, нагороди та сертифікати. Кожен папірець містить унікальний номер і назву установи, яка її видала. Далі – справа техніки: дзвониш в зазначену контору і уточнюєш, чи видавався конкретний документ конкретній людині.
Якщо захотіли звернутися до лікаря:
- Зізнайся: почитавши відразу захотілося збігати в поліклініку? Схвалюємо і навіть підказуємо, з чого почати.
- Відвідай фахівця, якщо у тебе є хронічні хвороби.
- Здай аналізи, в тому числі на рівень цукру і холестерину в крові, і обговори їх з терапевтом.
- Якщо в сім’ї є захворювання, що передаються у спадок, або випадки онкології, звернися до фахівця, щоб оцінити ризики і отримати рекомендації щодо профілактики.
- Раз на півроку заглядай до гінеколога, навіть якщо нічого не турбує. З 35 років необхідно робити УЗД молочних залоз, з 45 – мамографію для профілактики онкологічних захворювань.
- Простеж за станом ротової порожнини.