Щитоподібна залоза: що потрібно знати

Щитоподібна залоза

Щитоподібна залоза є справжнім захисним щитом для нашого організму. Про це свідчить навіть її назва – у перекладі з давньогрецької thyreos означає «щит». Вона закладається ще на третьому тижні внутрішньоутробного розвитку й відіграє важливу роль у фізичному та інтелектуальному розвитку майбутньої дитини. Цей маленький орган вагою приблизно 20-25 г є головним постачальником життєвої енергії в організмі людини.

Щитоподібна залоза: базова інформація

Вироблені щитовидкою тиреоїдні гормони необхідні для ефективного функціонування:

  • головного мозку
  • серця
  • м’язів, суглобів та кісток
  • нервової, дихальної і травної систем.

Завдяки їм підтримуються:

  • здоровий імунітет
  • обмін речовин
  • тепловий баланс
  • репродуктивні функції.

Щитоподібна залоза: порушення в роботі та хвороби

Щитоподібна залоза є одним з найвразливіших органів у людському організмі. На її роботу негативно впливають:

  • нестача йоду і селену в організмі
  • генетичні особливості
  • неправильне харчування
  • дефіцит вітамінів і мікроелементів
  • шкідливі звички
  • стреси
  • несприятливе довкілля
  • радіоактивні випромінювання.

Симптоми, які свідчать про проблеми у функціонуванні щитовидної залози:

  • стрімка зміна ваги
  • розлади шлунково-кишкового тракту
  • коливання температури тіла
  • часті перепади настрою
  • порушення сну
  • погіршення пам’яті
  • дискомфорт у зоні шиї
  • збільшення щитовидної залози
  • підвищення артеріального тиску
  • сухість шкіри
  • ламкість волосся та нігтів
  • зниження лібідо.

Збої в роботі щитовидки супроводжуються недостатнім або надмірним виробленням тиреоїдних гормонів. Зниження їх рівня називають ГІПОтиреозом, а збільшення – ГІПЕРтиреозом (тиреотоксикозом).

Гіпотиреоз провокує розвиток серйозних хвороб: цукрового діабету, ожиріння, гіпертонії, захворювань нирок, серця і судин. А гіпертиреоз відкриває шлях до остеопорозу, захворювань шлунково-кишкового тракту і серцево-судинної системи, проблем з увагою, пам’яттю та навіть до психічних розладів.

Поширені патології щитовидної залози:

  • ендемічний зоб
  • дифузний токсичний зоб
  • вузловий зоб
  • тиреотоксична аденома
  • доброякісні та злоякісні пухлини.

Захворіти можуть як діти, так і дорослі, незалежно від статі та віку. Але жінки страждають на недуги, повязані зі щитовидкою, у 10 разів частіше, ніж чоловіки. Небезпека посилюється у період менопаузи.

Особливу увагу здоров’ю щитовидної залози мають приділяти вагітні жінки та матері, що годують грудьми. Дефіцит йоду і ненормальна робота щитовидки можуть призвести до порушення розвитку мозку дитини й надалі спричинити когнітивні (пов’язані з мисленням) та неврологічні проблеми.

Сучасні методи лікування і профілактики щитовидної залози

Препарати для лікування щитоподібної залози і нормалізації її роботи добирають лікарі, зважаючи на результати лабораторних аналізів, ультразвукового дослідження або пункцій.

Найважливішою рекомендацією щодо профілактики захворювань щитовидної залози є запобігання йододефіциту. Добова норма споживання йоду залежить від віку та статі.

Найкращий спосіб подолати дефіцит цього вкрай потрібного мікроелементу – збалансоване харчування та збагачення раціону дієтичними добавками, що містять йод і селен.

У разі нестачі або надлишку в організмі будь-якого з гормонів, які виробляє щитоподібна залоза, застосовують замісну або тиреостатичну терапію.

Відповідно, у першому випадку це препарати гормонів щитоподібної залози, які мають усунути їх дефіцит, якщо робота самої залози недостатня. А в другому – це таблетки, що допомагають придушити надлишкове їх вироблення.

Image by Freepik