Сьогодні впровадження сімейної медицини – актуальна тема для обговорення серед організаторів системи охорони здоров’я, науковців, викладачів, представників лікарських товариств, громадських організацій пацієнтів, власне самих лікарів. Адже сімейна лікувальна практика має привести нашу систему охорони здоров’я до стану очікуваної всіма рівноваги через забезпечення тривалої та безперервної опіки здоров’я кожної людини, а також їхніх родин і сімей.
Сімейна медицина – це не український феномен /(як дехто нас переконує), а стратегічний напрям європейського розвитку. Поширена теза – «Сімейна медицина: престижно, модно, вигідно». Адже європейський досвід свідчить, що саме сімейні лікарі там раніше розпочинають свою практику, є більш затребуваними у суспільстві та отримують більшу винагороду за свою працю. Це потрібно культивувати і у нас, виходячи з досвіду роботи успішних представників сімейної медицини.
Сімейний лікар – особлива людина, яка любить людей, є лідером громади і буде навчати її бути здоровою. Сімейний лікар повинен вміти лікувати хворого, а не хворобу. Майбутнє нашої медицини – за лікарями загальної практики – сімейної медицини, адже вони, як ніхто, зацікавлені у збереженні здоров’я населення і орієнтовані насамперед на профілактику захворювань, а не на їхнє лікування. Звісно, мати досконалі знання у всіх напрямах медицини – практично неможливо, але перевага доброго фахівця полягає в тому, що він принаймі може зорієнтувати людину, зрозуміти, в якій галузі лежить її проблема, і спрямувати до більш вузького фахівця.
Основними тактичними завданнями сімейної медицини є:
• зменшення викликів «швидкої»,
• зниження материнської та дитячої смертності,
• загальне зниження рівня захворюваності.
Пацієнтам дуже зручно звертатися до сімейного лікаря, адже саме він відроджує комплексний підхід до здоров’я пацієнта та його родини. Цей підхід дисциплінує лікаря і пацієнта, формує у них нові стосунки – взаємовідповідальність, а отже – дієво працює на збереження здоров’я нації. Відомо, що важлива проблема укроаїнської медицини – це низька поінформованість населення, тому кожен сімейний лікар є агітатором за цю дисципліну, і від того, як він буде працювати, залежатиме її майбутнє.
За матеріалами журналу “Мистецтво лікування”
